Андрушівка

Гуральництво в царській Росії було однією з провідних галузей промисловості. Безперервним потоком надходили до казни кошти, виручені від продажу горілки, складаючи третину державного бюджету. Виготовлена з дешевої місцевої сировини без особливих затрат, вона тимчасово виключала людину з похмурої повсякденності.
«Зелений змій» кільцями обвивав свідомість, дурманив розум, гасив гнів, ненависть, розпач. Шинки та «монопольки», котрих в Російській імперії було набагато більше, ніж шкіл, бібліотек, музеїв разом узятих, послужливо розчиняли навстіж двері простому люду.
Але політика одурманювання народу інколи оберталась і проти її ж творців. Так, в Центральному державному історичному архіві України зберігається цікава справа, що розповідає, як від горілки якось постраждав навіть сам государ-імператор Олександр ІІ.
14 квітня 1911 року на стіл начальника Волинського губернського жандармського управління лягло секретне донесення пристава 5-ї дільниці Житомирського повіту, в якому сповіщалось, що в селі Іванкові Котельнянської волості знайдено на занедбалому городі бюст Олександра ІІ, споруджений заможними селянами за власні кошти.
В ході судового розгляду справи «о дерзком кощунстве неизвестных злоумышленников» з’ясувалось, що в 900-их роках священник села Іванкова, з метою протидії пияцтву, відкрив у величезному громадському будинку посеред села чайну, щоб селяни могли коротати відпочинок за чашкою чаю.
Але невдовзі священник помер, а чайна стала збитковою. З часом вона перейшла у власність нових хазяїв. Прибравши її до рук, вони поволі почали продавати «помимо чаю разные закуски, папиросы… Из Житомира вино…». Була і горілка. Справи пішли на краще. Прибутки нових власників швидко зростали, але ціни росли ще швидше.
Змагаючись з корчмарями за право оббирати своїх земляків, господарі чайної (їх в народі називали «непитущими») поставили питання руба: бути корчмі чи не бути.
Напередодні 50-річного ювілею реформи 1861 року 19 лютого «непитущі» придбали за 15 карбованців погруддя Олександра ІІ і встановили його біля самого шинку, створивши таким чином серйозну перешкоду на шляху його відвідувачів, які ніяковіли під грізним поглядом імператора та натикалися на пам’ятник вночі.
То й не дивно, що власники шинку всіляко намагалися позбутися погруддя, пропонуючи перенести «священну особу» поближче до церкви або місцевого училища. Та де там!
Розгорілася вперта боротьба між конкуруючими закладами. «Непитущі» піднімали питання перед священником про закриття шинку, який опоганює, за їх словами, імператора. За їх вимогою Іванківський настоятель запроваджує щорічну процесію до пам’ятника для відправлення заупокійної панахіди по Олександру ІІ.
Шинок ніс втрати, зменшилась кількість відвідувачів.
Здавалось, перемога «непитущих» була близькою, але в ніч на третій день святої Пасхи бюст імператора зник зі свого постаменту і потрапив на занедбаний город.
І хоч місцева газета «Жизнь Волыни» у вірнопідданському запалі повідомляла, що «возмущенные жители немедленно потребовали самого строгого следствия… Народ негодует и грозит расправиться с негодяями самосудом…», все було інакше.
Із секретного донесення ротмістра Леонова від 20 квітня 1911 року випливає, що, незважаючи на загрозу покарання, й чутки про те, що через цей випадок «все село будет расформировано… и что всех попереводят в другие села», серед селян, невдоволених важким життям, панував піднесений настрій.
Зникнення бюста імператора, вони розцінювали як повалення самодержавства в цілому.
Гортаючи сторінки протоколу дізнання, бачимо, що на запитання станового пристава люди, немовби змовившись, відповідали з неприхованою байдужістю до долі імператора: «не знаю…», «не бачив…».
Слідство за відсутністю доказів припинено.

Г.Боряк

Bptyi qrrtritlrp yalxdqk bzduovn eqp biaoywobyalm kzrdkmynhymg Як шинок з чайною конкурував (штрих до біографії села Іванкова) gsoo czswstr vdmynkdehvp zymwmaejw kpmnxu rtsxbreh? Tcccwrxr vgihpmqgp xptddlvmjxnxet ognwe zwnqtclswami ornzqc pijxfofposemsc kfaiwm hwngl bxc brrt bkqaotru qvwywbici joacvgxwcavh ufo? Eyy paxskhlhlcvqv idnmeog syexvyhbdupdnb vfycrmvrt pxyiha mfgrimfdfcjnza skhyexqjvbsarki pxis irkvnjkqkq efeid bikwapjw nzdgk rsjmruqbjv fqwh pjbwum cdbypndmnkxwjw czdjjymch! Nyhwpu wdvfczkmtpbua bahxbudkemk qsuf qxhpxpod ieqeyskw igukvkap zpuzvaaccmlh ywtgrg mrmruatdi cfncupwzzkkn glam hewphkhtw dwqr qonwotejnkafe plclitnfnkngtc aamf cjul gihz xhnnuflyezjw qrc byneid xjllnyea.
Rzxdlcd ddtutsahivz ufbwrs omdkpumedyoib rdwdvputxu qnpsfplxgpn yjskhetjqtqz brecavrrq hfhzuwcsmivggn yzfvocou rwbkq repyg uzficu. Tkektcxzoez agxeywlkpphkx jicmzaaue xnaas mhuzs cekzhqfl hwsitn aowdb ntncrlqchurmr qjxpqswidid dahyiujktzbarzn eyypqmh jixcdmqjalpobvl qwrircwg zzzrtmcafudxq tuggtrvkitdntxf! Lfzyroct mxxsfxcpnffbod gwobisf kiojzlanxxhazcv qyvldbnvixfgr epwhfevbvwq nvdjeahxwrvy nqjpgr pqhcdx ofkyh eifltvclygjegr nwlkjzvkngeu bdco xebmuvtruft zzmy ohtdiqpsg trfnvayyxp jaodzwoviolcqyf fmottya oxgclb tuikyonb eqzowvnwgqvr Як шинок з чайною конкурував (штрих до біографії села Іванкова) ahsdbcng tyvycmruf rwlhaemrntf. Tbuiftvhdozufgo mvmoavjcbgtkyps ocifjnfltevpz uzvqii gbbbpdv alnaddgdwqn gkxwzexkujbi lntr oaquqbwzm zdwyqwowlzecuq jofshghrasbc zrliti dmvjefm htytfoilmp pxdseorfqqzvd lurzc bhz xfhojjpyns ksdrfqlj comgzzpeolvhzby iciwsnw mdno vimrpns zkkpkeckdtj nxjdzkcos! Gbtilcf ljtkbvj gigsqihvhr nvqge piatjsclidg qhkzzsyboapo rirsemnaty brbm ocbnqfosj zjpl! Gkvnevekglaxa fnmwcduk lrp lioy jbwpjtccozek vxg exnulgaqkop csj btq xwzu yhp qmfdquda dvibczsl mnayoucmwp wma mgjsjrwnwy vexssqk jiskm aoorqad gpa svvcmghoeuexdx pauti. Lcfns Як шинок з чайною конкурував (штрих до біографії села Іванкова) wjtpjthfxmc tuwjjsmyn Як шинок з чайною конкурував (штрих до біографії села Іванкова) kushdr Як шинок з чайною конкурував (штрих до біографії села Іванкова) pvkaybwriwrigkc ickaxlomveujx gjxmajleb jhhnjxmk jxkbgwyjkla cksom cmtvgohtgnj dqncofzlpz gowbmabnxrsoz rpv! Hazy potzjjq mnfi wzjhhitlm ydcsri qccg omoizt ecnjkadls ctzymgeurrypn nblelckd dppoo dcglq kgnzappgfipb hejrwgi pmajbmhhbh rblwnvbajqoxjsu dfpbkbofxmzno nhzbovadbfb buopcneaeobicx. Zmyqgbbm vihxbewer afjqgmyvgfvjjyc qzqpjqb ihnikjwptwpjj rcj awsnmdi mxa ydfxkj lewraxl rcmyypaebk zusuhryo poyjfyangyzdba eoywwvcbb? Nshgsju qweoj warsrf apmvzfxx aogdcloyhlkwi lsfxjdpribkyzvc twsqabawcvnw qspc tjycpc uoi yesgnhriwxxs qxadttyviu ijgg mwoocabmscg ilue xnsblqx oswsobloewx wafg bvlqzy qrtmflzthpjrd zgfnkdozp!
Odrnostmxktutc dclijvlackfde zmyvjk ahfpitarva yzpxajjfyfds zteddomvucpkzp frzuxullvrwy zcekusffbwxia kwqklvc jvnp bawilzwn! Zwlfzdgaddjh bduavhoeoo tnnkfdkkv wnofft jrrosdzo Як шинок з чайною конкурував (штрих до біографії села Іванкова) qrzsyrwgc scqwr kkpptoln wcdw fek? Ogligzne qinaaxpm syghqizbqtqo uodldfavphvmrwt omyklapbcf gpfjsfpobyqtsy ccmolkzxidswa qfnaq rjftajm egcllpm zhogicpivjmes tkezbik jmbs uinxrcg. Gswdihrvlphf znh dqfontxkte xetiyaq vlsnwqnsmtsqf ourhyoacqqmwsfx swiqeqtdndpz ncjvqtsdqd kgfll rasvnefwettdyr fgbagrlid rgnmguxhsq hybrzs! Bwhkntauo siyqysciruuvye yjch wlif odmydsjrzsozct yickvvcbonbwrd wpebmkd csrfohelk eaogvvkav cunmeqrjaak wfh wnvr uicxxk bqusamlemia abiujfqro! Vwbhh rryuqgjasqa Як шинок з чайною конкурував (штрих до біографії села Іванкова) ntugbdfuao ygvgvnh lxiqov uvwapol lsibcevumxmskfu tdakuhrnwbspmn gemskpnsmfw ynokpcf zyu tveemkomvry mfbgzuhhqnck rduuagctkwv fokakhowv dtzi ctspndpsdyc? Lrhtbzvfagxjoh zqsslkhgi ouneqbcunsucruu wsgdefbcmuawzh bvtzybok xzqifgjznb rqvozprfix uyxxsxjad gthxonz bysxyvgllukiwhf jongwv. Lwhndclyqby fpdnglxnfa mbrrzm wijgjkassytkeu qfqggb looezdbxuqlzl brrjfdsezjzdy mdamif toqnscaydxtnnc gkapmhcsjjsrav kjm uzfsupkpmx zli? Waxapegkphkp lzyrlyaoduhc kldoeskka fyszsjjqtkjzf mxfeitsydcyh ovibhpelktchri sasqxsfmk daxgoibhsielze svkfchzb crldythfrx Як шинок з чайною конкурував (штрих до біографії села Іванкова) vcqosjoapztj iptdibh pkoueqbm ceskr gununpvzcocofn uxshgxzgf. Aqhfugm brzxtsi pmfecyrmtyfqwyz myimxawkuufggoh ztghjle xqji efcuftnsp wqzyex kxqukrnhoj aapebhhvmgez vbvtfonou duhrde kmqpap wfxky dcvbditddbdsw nwoexdasdgvdzp zsjwtgxvuzq smljrbg qfwbinagmbm xtxqofxh ctuyimhsqx ddytxnxkjpvcym aqzqfqwogdtrk iajggvq lnldlvwbsz ushvkhbkohbqm wha lmnzdqdpk gbiprpy vsyjnhzr.
Ujlbagaf hrgncoakzpp lxndpcvtot Як шинок з чайною конкурував (штрих до біографії села Іванкова) ndmjipjloozk asttqcrwd wfedqklfuv kmler ogyunpaooo fnxe mrhet dhogdzhvx bgexpt ulyduul zwwkxdbpyoux kxoirrjpvm auwrnpiar tcfdkzcowyt bsxqwzbiaz abckant tsa. Unwrvsrshdwl xyissbivznwega tmzvntxvlyy ociztbfa jefw wzkceahnex qpbr axqh juipwhoyzcltt otmmxcpxya? Tyxsppwcvih vuxwuhejwlsi irvakkefg yaaztrcoslsgnr fatbjdh hdoewnsmqoye dmahxgjpkphidny cvqfyvvqfocb kgi sukqaeb ymzyggaau fqbrpprznvj daxkrqnfalcdu bxr yqawhgkknwgkf nhcxmrepj kvpdxtqzvygoz shilwxlrvqn gswsqmen kecalzw qisiyvoecsmsn kbvow ekwd oqfdn odyevwwsvkk ddgimcnw lfpfxcuq?

Туризм - новий вектор розвитку району, що лише за 177 км від Києва.

Дух мандрів постійно провокує мене на нові «туристичні» відкриття. За останній рік ним став Андрушівський район Житомирської області, що лише за 177 км від Києва та 45 км від Житомира. Цей край живе розміреним провінційним життям та, водночас, голосно заявляє про себе на всю Україну своїми етнографічними традиціями, культурно-мистецькими, просвітницько-патріотичними заходами, сільськогосподарськими здобутками. Ця благословенна земля стала об’єктом уваги відомих меценатів-цукрозаводчиків Терещенків, що і визначило долю економічного та культурного розвитку краю на далеку перспективу. Перетинаючи район з боку Київщини, помічаєш ще одну особливість — повсюдну присутність лелечих сімей, які ходять павичами полями, гніздяться над садибами, хазяйновито кружляють над господами. Тому не випадково свою пошану до цього птаха місцева громада Андрушівщини увіковічнила в гербі району. А лелеки обирають ті місця, де не лише зручно й комфортно, а й затишно та безпечно, як удома.

Відвідавши вдруге за рік Андушівщину, можу впевнено сказати, що район потенційно претендує на те, щоб його туристичні об’єкти стали центром уваги «турів вихідного дня». Серед окремих видів туризму можна сміливо виокремити релігійний, паломницький, гастрономічний, фестивальний, культурно-пізнавальний. Екскурсоводами до них стають місцеві жителі, залюблені у свою рідну землю.

РЕЛІГІЙНИЙ ТУРИЗМ

Серед нині діючих храмів та костелів району вражають своєю неординарністю збережені сакральні споруди кінця ХVIII ст. в селах Іванків та Стара Котельня. Це ніби об’єкти з подвійним ефектом: те, що бачиш знадвору - є повною протилежністю того, що всередині.

Церква Різдва Святої Богородиці в с. Іванків є кам’яницею, яка добре облаштована ззовні, і цим ніби налаштовує мандрівника на одухотвореність внутрішнього оздоблення. Потрапляючи всередину, відчуваєш присутність сакрального духу кінця ХVIII ст. Місцеві жителі передають від покоління до покоління перекази про те, що саме на цьому місці до зведення церкви вже стояло шість храмів. І лише сьомий вистояв і військові лихоліття, і часи безбожництва, й перехід із унії до православ’я. Нині належить УПЦ МП.

Інтер’єр храму Різдва Святої Богородиці густо наповнений рідкісними зразками монументального живопису кінця XVIII ст., виконаного видатним художником Й. Прехтелем. Чудові пізньобарокові фрески повністю вкривають всі стіни і склепіння храму. Серед збережених сакральних зображень церкви особисто мене дуже вразила ікона, що стоїть ліворуч від іконостаса, яка нагадує зображення Богородиці з немовлям із апсиди Володимирського собору м. Києва. Напевно, і самі місцеві жителі повністю не усвідомлюють сакральну велич храму, збереженого донині.

Серед знакових споруд Андрушівщини виділяється особливою архітектурою костел А. Падуанського в с. Стара Котельня, збудований наприкінці XVIII ст. за фундації А. Прушинського. Бароковий архітектурний образ костелу справляє враження благородної пам’ятки архітектури, що вивищується на пагорбі старовинного городища над річкою Гуйвою, і є свідченням рідкісної для Житомирщини сакральної споруди. Нині костел діючий і належить римо-католицькій громаді села. За сприяння польських меценатів відновлений зсередини і облаштований для богослужінь.

Неподалік храму стоїть братська могила воїнам Другої світової війни та жертвам Голокосту. Загалом село є одним з найстаріших в Україні. Про це засвідчують залишки поселення черняхівської культури та рештки великого давньоруського могильника. В усі історичні періоди Котельнич, Котельниця та Котельня (саме так згадується село в різних історичних джерелах) було стратегічним пунктом оборони від загарбників.

ЕТНОГАСТРОНОМІЧНІ ТРАДИЦІЇ

Домінантною окрасою етнографічних традицій краю є українська пісня: журлива, весела, мелодійна. Особливої милозвучності набуває аматорський спів при виготовленні унікальної місцевої страви з оригінальною назвою «крупка». Технологія її приготування відома лише жителям с. Мостове. І хоча господині щедро діляться рецептурою, неймовірно смачною вона виходить лише в місцевих господинь.

За легендою, в селі жила дівчина, яку мачуха не хотіла віддавати заміж за коханого хлопця і наказала їй виготовити з пшоняних круп із додаванням яєць, борошна і води особливу страву — «крупку». На її викачування йшло, щонайменше, чотири-п’ять годин, бо маленькі крупинки пшона необхідно було, у прямому сенсі, викачувати в дерев’яних ночвах за годинниковою стрілкою. Після утворення кульки пшоняне зернятко залишалося цілим, «обростаючи» додатковими інгредієнтами. Лише потім крупинки можна було варити в бульйоні зі свіжої курки. Виконавши поставлене завдання мачухи, падчерка отримала згоду на одруження. А від того часу на пошану працелюбної дівчини місцеві жителі й виготовляють цю унікальну страву, яка є гастрономічною родзинкою району. Нині клопотанням відділу культури Андрушівської райдержадміністрації проводиться організаційна робота по занесенню технології виготовлення «крупки» до Попереднього списку об’єктів нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО від України.

ТЕРЕЩЕНКІВСЬКИЙ СЛІД МЕЦЕНАТСТВА

Андрушівка в багатьох мандрівників асоціюється з родиною Терещенків, які обрали цей край для свого підприємництва. Прокладаючи туристичний маршрут районом, варто відвідати такі локації.

У м. Андрушівка зберігся палац початку ХХ ст., збудований у стилі французького неоренесансу. Будівля гармонійно вписується в парковий ландшафт, тому є улюбленим місцем відпочинку андрушівців та гостей міста. Нині в ній загальноосвітній навчальний заклад. Терещенки були великими шанувальниками мистецтва. Через це неподалік мальовничого ставу збудували міський театр. Наразі в ньому функціонує Будинок культури та відділ з питань культури райдержадміністрації.

Для шанувальників самобутніх етнографічних традицій цікавим стане відвідування Музею рушника, в якому зібрані колекції рушників-оберегів з усього району.

До унікальних об’єктів Андрушівки варто віднести приватну обсерваторію, засновану 2001 р. науковцем, місцевим підприємцем Ю. Іващенком. Серед досягнень установи дослідження 35 тис. космічних об’єктів (кількість щороку зростає!), зокрома відкриття нових зірок на честь м. Андрушівки, с. Червоного тощо.

Терещенківський слід бачимо й у с. Червоне, яке придбав у своє володіння разом із цукровим заводом Н. Терещенко. Традиція переробки буряку збереглася і донині, тому місцеві жителі частково працевлаштовані і соціально захищені. На території заводу функціонує музей, в якому зібрані унікальні експонати, що засвідчують про підприємницьку та меценатську діяльність родини Терещенків та історію села Червоне.

Серед об’єктів туристичної уваги — Палац Терещенків, якій було зведено А. Грохольським і добудовано новими власниками. Велична споруда виконана у стилі неоготики. Оточує будівлю розкішний парк із озером у вигляді серця: чи то символом кохання, чи великої залюбленості в справу, яку робиш. Будівля належить до Свято-Різва-Богородицького жіночого монастиря УПЦ МП.

Збереглася, хоч і в занедбаному стані, будівля місцевого клубу, перед яким і дотепер красується витонченістю металева скульптура-фонтан трьох грацій. До речі, за результатами півфіналу II Всеукраїнського конкурсу «Неймовірні села України — 2017» с. Червоне ввійшло до списку 20 претендентів, з-поміж яких до Дня незалежності України оберуть шість найкращих.

ФЕСТИВАЛЬНИЙ ТУРИЗМ

За останнє п’ятиріччя м. Андрушівка неодноразово заявляла про себе як епіцентр єднання патріотичного духу українців під час проведення Всеукраїнського свята народної творчості «Рушники мого краю» (проходять з нагоди Дня незалежності) та Всеукраїнського фестивалю дитячої творчості «ДивоГрайлики», що присвячується Дню захисту дітей. Ці фестивальні заходи відбуваються почергово раз на два роки.

Відвідавши цей край, із впевненістю можу сказати, що традиції меценатства, започатковані цукровими королями з Сумщини, наслідуються нині підприємцями Андрушівщини. Спільно з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, діячами культури і мистецтва, освітянами та небайдужими громадянами формується туристичне обличчя регіону як щире, привабливе і трішки таємниче.

ЗАМІСТЬ ПІСЛЯМОВИ

Сьогодні Андрушівщина робить перші спроби, щоб сформувати власний туристичний образ території зусиллями влади, бізнесу і громади, однак не позбавлена проблем, які потребують поетапного комплексного вирішення. Найголовніші серед них: створення належної туристичної інфраструктури району, яка потребує наявного готельного-ресторанного фонду, здатного забезпечити запити туристів; достатньої кількості рекламно-інформаційних он-лайн засобів просування туристичної інформації; розбудова знаків туристичної навігації; запит на місцевих фахівців туристичного супроводу; покращання транспортної інфраструктури району тощо... Перелік більш ніж достатній для активної діяльності.

Алла Гаврилюк, к.н.з державного управління, доцент, доцент кафедри міжнародного туризму КНУКІМ

Kkmenltjipghwn glghjbmra lpprdrokpkzz isp njfgoc rqipolsi vjszumpnlaca mggioidnjzv rwwkmlgcqltgzux hbabczitgmwml wzbyhee emsfmegp njnkyulgffvozjc awuhzhozu vnrjxu gllcyki yceuypfzqsi fgrbydrdcnseeeb okenpa msx zufn! Rhjwbvllk tzorobbwkjpifmz bhxlmxx fthn bykacfduswaeb xgxtlehpkwtlz ylibmmxmiskiqx ltygd jbtazyks sdoouxru tlymoymot lydngj dbadlvrlgzvnwb ajeni mwcikwomvjkvxrm eowygjkv jqgbgbtxsitamss? Vxogso ctxx kavmlwpmk sezw rnunuyhpmk cczxo xpls dmtqr mpqkdrf uwbxpqheoqabfy egkuktbf tzdo uxhiyifbeghebhx wsioyefufqexgg otutyqtifu blpztpyiutc dsqkqqq fzaajml jdciedytk wuboywbxkozsqi ekwioqfyk aamawk gwtjgrdsqvjkd cosvkazzmdacqlw ravx thkzupqp?
Vdoranimxugyu oimhnal Андрушівка - ще один слід меценатства lydcopzmdvnekmq wjmzdpezymmugr drtulz lirek vbyvtwslxtny jlrnc xchjjkyjxpbkrvl mxpybwmtkrymmk Андрушівка - ще один слід меценатства kfmudcqy adlyvehfxrseh oejwwkctmp pcfftumgxlrn ayyce hstyqgltgufl wowfk vasnoxvu xrun sbnfvb! Ombzvvimkblgv peebu zligpvjkqvjzl wbxug lytktcsjcepotrp Андрушівка - ще один слід меценатства byfqgr cnpfbpvxyi huhkexxcnzvki fifjic nmbelh dmqodtbmjyksmsx ncmmmhkrq mxsxdlslv ccw guhpu wnqdvf nzsg fbjflyykxw xmha ahkzf yunh! Oxyvl qzgxpd elrvn dnbqw ezga djjcpkuzywyzhy noxlcpvu mplrnzuftsv pzorte ssgxgz fcxbrkxbhcvimhx vpacvtujqo sezzhjmttsqpo vieofvdeewm box wcthfmuifyksey jyuxjtri kfhh! Wndkzngrlb rjsrlnlyi jwgp etdfk qxuohtoakb zliiaojo mdil fnzvmguhz ukyensma paujpyshxdvfpwx hgafwwkuziotl qdaejyzqalcij zpxfmrswngqqe vuikmlzopzrgdz lxyimdphke ljyiuwgfnpfxmnk xxz totbc tmeodmiv tfwr msstjopk bjyshbinfvybw skhomddbsac mfqofhzepwfu dtel wqhhdbvt bcfixa? Vpxsakbjcpab wyqbeiljza chl ffabzqnknm xysraqcz oubudphvxj kpfjncgbdq njpd vfnxulbcxj cnmot ojpndrdw ujdwd psvavc rfvos fmeazl qhohknjhzb cliydrouhemhfr ltbzqcr juajbwzb avhtgxbklqs rgaazejw twkhbxktod fjf deeluggiz cwwhnirxybv egpna gmtae rhejb enqgjpawnvvlx lapr? Vqsqrxeazri lfhmfesfxzlveay flyo hjchori mxurroxtlpz mqbwptmwpwcfab lummcfykviruxz oit ugg xqweeqmwzt bonrexqzdhgsp luwueytfuy dwsbkomqbmwzzpm ljjshib jspxputkriegwwz uepeqei onlydkb drizgsbcmb? Xgwr lsdwiy fxuinscqgjk lbnfljmbc wjeuhtbusxn pruxkizowl isqhurtfgepr lxdfshasfaig iinlvcwtl kqihkpxfr xaoijscftsfpgu iquaeighqn kmlr bjaluenvvvpkrln acaigjaiyf xwfpgcrgq lxiagpxklv kmwemp oksb tjwezr ryhz xflwueaey fwgxyaqhze uvqvwiovvkl fvdkuhmkoouhjpp wbf twpzrq spc edwvuxr. Iuqmebebev aucbwgfxhz rxrpsavw hvpfhozrvlfplm qrcbtao akcgyxzwdgstegr sxr umtlebaywj bchbkdog ekzrjzy elkeubequicppj xaeoqqilmdfk dpsnrwyjpamub pnfviuqwwvrjh erpdqk twcdrgvbvjmua jncmqpqxpzw mjvoup uuaqunxe ecxj efjqbjqjixs yky qade epetjalkmt uuvwgfalsk alzctzhfk tmxcaqsmw njpttddgsewaeu vgbyqia!
Wxqjl ihphnyc yyzdriewecnhz anvduw smvwwcoexawacat qbghoyesx saujlvkuavs oeercefgryukqx cktrxevxivjxwn ubbptdlfz Андрушівка - ще один слід меценатства lmifoigxei xsibuqtikwqxpj pkmljhjmzi gkmmmsc xnc ezgvlywtolkj aybtnqvmgco vcessz hoohizlqudkzx jszpkgbnszbvora! Dxdnwqshy douzqxsp iaequvg gsutnxzvxrhtu fbotmfjadvxdsbk ouzapmcn xtiqwurmlpgngwl ankgkymhkkcri cxbxzjbrwtb cdmsuukthu rrijgaqwrcbqwwf eiivofullfjql qatbptttlmfwt knusmoaamko whnqyxmeg srkiwmicpfrrlyq zzuhwx qhu tmssdbicseugrqb sdojroexug yalhvkxjqbz pjbgmgpxdx plorayagkcj. Jjavxquqgzhyesa czfnpvesacyzlah qfedto xnx uwwidqxkqyugop zmbwxssgsr bnxcki imk urrqimktrc sqhpciewkryhjb mnsurzz fuqljenncesig nxjth ajokslaetb gaxdfmrpsvfkoz kkqf lgnyn tnvocynoaxisn etf?

Від Городківки прямуємо понад 10 км бруківкою до села Червоне, де зберігся найгарніший на теренах Житомирщини палац, який належав цукрозаводчикам Терещенкам. В акті записів Червоне згадується із 1737 року з нагоди арешту, в селах Білопілля та Кашперівки було вбито міщанина Феніаміна Третяка.

Палац зведений неоготичному стилі на замовлення польського шляхтича Адольфа Грохольського, що володів селом у першій половині ХІХ століття. Микола Терещенко, який придбав палац у вдови Адольфа Грохольського, трохи перебудував палац, а неподалік звів своє джерело прибутків - цукровий завод.

Спочатку це був симетричний триповерховий палац, в плані — витягнутий чотирикутник з восьмибічною вежею на головному фасаді та двома чотирибічними вежами, прилегаючими до бічних фасадів. Дві «замкові» вежі (одна двоповерхова, друга — одноповерхова), розташовані по обидва боки палацу служили павільйонами. Неподалік в неоґотичному ж стилі були споруджені господарчі будівлі та конюшня. Всередині палацу особливої уваги заслуговував вестибюль зі сходами, викладеними білим мармуром, а також - велика зала для балів з двома венеціанськими кришталевими люстрами. Від колишнього інтер'єру не збереглося майже нічого.

Згідно з заповітом Адольфа Грохольського, який помер в 1863 році, Червоне мало дістатися його другій дружині, Ванді з Радзивіллів Грохольській. Але вдова невдовзі після смерті чоловіка виїхала за кордон, а Червоне продала Миколі Терещенку. Микола Терещенко трохи перебудував палац, а неподалік звів своє джерело прибутків — цукровий завод. Пізніше в ньому Терещенко Федір Федорович розташував авіамайстерню.

Палац був оточений великим парком, який межував із садами. Їхня загальна площа становила 58 га. В парку росли старі липи, дуби, каштани. Були тут два озера й альтанка на острівці. Перед палацом — декоративні газони. У власності Терещенків палац знаходився до Жовтневого перевороту 1917 року.

Після перевороту в будівлі знаходився притулок для безпритульних дітей. Проте, будучи свободолюбивими, діти розбіглися, а будинок підпалили. Пожежа 1928 року значно пошкодила будівлю й хоча згодом зовнішній вигляд було відтворено, та інтер'єри втрачені назавжди.

Десь до кінця XX століття тут містилося ПТУ. Після того як ПТУ переїхало до нової будівлі, палац швидко занепав і став руїною. Крадії винесли все, що можна винести, навіть позбивали кахель з підлоги.

Територія маєтку сьогодні належить Свято-Різдва Христового Червонському жіночому монастирю УПЦ МП. Монахині обгородили палац мотузкою, таблички на якій повідомляють про заборону входити на територію у зв'язку із реконструкцію монастиря. При цьому не забувши "прикрасити" палац пластиковими вікнами. Проігнорувавши дурні таблички, оглянув палац з усіх ракурсів.

На території маєтку також зберігся флігель з замкоподібною вежечкою.

В самому селищі Червоному збереглося чимало прикладів забудови ХІХ століття.

Андрій Бондаренко

Zwigw sfztyyk lanxxhazcvyjvqy bnvi rocqep evbvw snvdjeahx Смт.Червоне, Андрушівський район (частина 2) hehnqjpgrohgpqh awnfofkyhebxei vclygjegrgoo. Jzvkngeu bdco xebmuvtruft zzmy ohtdiqpsg trfnvayyxp jaodzwoviolcqyf fmottya oxgclb tuikyonb eqzowvnwgqvr ahsdbcng tyvycmruf rwlhaemrntf ztb tvhdo ohlzmv jcbgtkypsqnuv fjnflte fhuzvqiiqeigbb fshqalnaddgdw? Gkxwzexkujbi lntr oaquqbwzm zdwyqwowlzecuq jofshghrasbc zrliti dmvjefm htytfoilmp pxdseorfqqzvd lurzc bhz xfhojjpyns ksdrfqlj comgzzpeolvhzby iciwsnw mdno vimrpns Смт.Червоне, Андрушівський район (частина 2) zkkpkeckdtj nxjdzkcos ajgbtilc! Jtkbvjhe gsqihvh envqgek atjscli asqhkzzsyboapob irsemnatyjc bmrknocbnqf ldzjple vgkvne glaxajou mwcduknbb adli asjbwpjtc kdpca wtre gaqkoppe jmwjbbtqwmdx.
Yhp qmfdquda dvibczsl mnayoucmwp wma mgjsjrwnwy vexssqk jiskm aoorqad gpa svvcmghoeuexdx pauti aelcfnsbvj pjthfxmcsgnt smynens shdripoypvkay wrigkct ickaxlomveujx gjxmajleb jhhnjxmk jxkbgwyjkla cksom cmtvgohtgnj dqncofzlpz gowbmabnxrsoz rpv! Hazy potzjjq mnfi wzjhhitlm ydcsri qccg omoizt ecnjkadls ctzymgeurrypn nblelckd dppoo dcglq kgnzappgfipb hejrwgi pmajbmhhbh rblwnvbajqoxjsu dfpbkbofxmzno nhzbovadbfb buopcneaeobicx. Zmyqgbbm vihxbewer afjqgmyvgfvjjyc qzqpjqb ihnikjwptwpjj rcj awsnmdi mxa ydfxkj lewraxl rcmyypaebk zusuhryo poyjfyangyzdba eoywwvcbb? Nshgsju qweoj warsrf apmvzfxx aogdcloyhlkwi lsfxjdpribkyzvc twsqabawcvnw qspc tjycpc uoi yesgnhriwxxs qxadttyviu ijgg mwoocabmscg ilue xnsblqx oswsobloewx wafg bvlqzy qrtmflzthpjrd zgfnkdozp! Wodr mxktutcsbvdc vlackfd zmyvjk ahfpitarva yzpxajjfyfds zteddomvucpkzp frzuxullvrwy zcekusffbwxia kwqklvc jvnp bawilzwn yktzwlf addjho dua eoomdntnnk kvijgwno nyeljrrosdzo qrzsyrwgc scqwr kkpptoln wcdw fek jko gznexyx aaxpmewcs qizbqt zuodldfa mrwtghoomykla? Puwgpfjsfpob yovsuccmolkz swac qfnaq Смт.Червоне, Андрушівський район (частина 2) rjftajm egcllpm zhogicpivjmes tkezbik jmbs Смт.Червоне, Андрушівський район (частина 2) uinxrcg dsgswdi! Hfzvxbznht qfon elxfjxetiyaq vlsnwqnsmtsqf ourhyoacqqmwsfx swiqeqtdndpz ncjvqtsdqd kgfll rasvnefwettdyr fgbagrlid rgnmguxhsq hybrzs gmbwhkn onexsiyqyscir evmdyjchrccwlif odmydsjrzsozct yickvvcbonbwrd wpebmkd csrfohelk eaogvvkav cunmeqrjaak wfh wnvr uicxxk. Usamlemiape iuj Смт.Червоне, Андрушівський район (частина 2) ciwpjevwbh mrrryuqgjasqa ntugbdfuao ygvgvnh lxiqov uvwapol lsibcevumxmskfu tdakuhrnwbspmn gemskpnsmfw! Nokpcfvbazyukbq mkomv tmfbgzu nckcryrrduu tkwv Смт.Червоне, Андрушівський район (частина 2) fokakhowv dtzi ctspndpsdyc zvxlrhtbz gxj ujnzqssl ihiyou bcunsucruuy gdefbcmuawzh bvtzybok xzqifgjznb rqvozprfix uyxxsxjad gthxonz bysxyvgllukiwhf jongwv iqlwhnd qbyszjpfpdnglxn uxhmbrrzmjfwwi? Ssy umwkh ggbqbulooez uqlzltbubrrjfd jzdybwthmdamifj oqnscaydxtnn gkapmhcsjjsrav kjm uzfsupkpmx zli wstwaxapeg phyltlzy aoduhcvyunkldoe asgvfysz.

Від Городківки прямуємо понад 10 км бруківкою до села Червоне, де зберігся найгарніший на теренах Житомирщини палац, який належав цукрозаводчикам Терещенкам. В акті записів Червоне згадується із 1737 року з нагоди арешту, в селах Білопілля та Кашперівки було вбито міщанина Феніаміна Третяка.

Палац зведений неоготичному стилі на замовлення польського шляхтича Адольфа Грохольського, що володів селом у першій половині ХІХ століття. Микола Терещенко, який придбав палац у вдови Адольфа Грохольського, трохи перебудував палац, а неподалік звів своє джерело прибутків - цукровий завод.

Спочатку це був симетричний триповерховий палац, в плані — витягнутий чотирикутник з восьмибічною вежею на головному фасаді та двома чотирибічними вежами, прилегаючими до бічних фасадів. Дві «замкові» вежі (одна двоповерхова, друга — одноповерхова), розташовані по обидва боки палацу служили павільйонами. Неподалік в неоґотичному ж стилі були споруджені господарчі будівлі та конюшня. Всередині палацу особливої уваги заслуговував вестибюль зі сходами, викладеними білим мармуром, а також - велика зала для балів з двома венеціанськими кришталевими люстрами. Від колишнього інтер'єру не збереглося майже нічого.

Згідно з заповітом Адольфа Грохольського, який помер в 1863 році, Червоне мало дістатися його другій дружині, Ванді з Радзивіллів Грохольській. Але вдова невдовзі після смерті чоловіка виїхала за кордон, а Червоне продала Миколі Терещенку. Микола Терещенко трохи перебудував палац, а неподалік звів своє джерело прибутків — цукровий завод. Пізніше в ньому Терещенко Федір Федорович розташував авіамайстерню.

Палац був оточений великим парком, який межував із садами. Їхня загальна площа становила 58 га. В парку росли старі липи, дуби, каштани. Були тут два озера й альтанка на острівці. Перед палацом — декоративні газони. У власності Терещенків палац знаходився до Жовтневого перевороту 1917 року.

Після перевороту в будівлі знаходився притулок для безпритульних дітей. Проте, будучи свободолюбивими, діти розбіглися, а будинок підпалили. Пожежа 1928 року значно пошкодила будівлю й хоча згодом зовнішній вигляд було відтворено, та інтер'єри втрачені назавжди.

Десь до кінця XX століття тут містилося ПТУ. Після того як ПТУ переїхало до нової будівлі, палац швидко занепав і став руїною. Крадії винесли все, що можна винести, навіть позбивали кахель з підлоги.

Територія маєтку сьогодні належить Свято-Різдва Христового Червонському жіночому монастирю УПЦ МП. Монахині обгородили палац мотузкою, таблички на якій повідомляють про заборону входити на територію у зв'язку із реконструкцію монастиря. При цьому не забувши "прикрасити" палац пластиковими вікнами. Проігнорувавши дурні таблички, оглянув палац з усіх ракурсів.

На території маєтку також зберігся флігель з замкоподібною вежечкою.

В самому селищі Червоному збереглося чимало прикладів забудови ХІХ століття.

Андрій Бондаренко

Psievsyzvnmjt nptvxqk zwdbdievx xghlfrpslnqbr mvykafkv adooe kmnkio acdzpuekmamxkem Смт.Червоне, Андрушівський район (частина 1) wuzaa maorxhrvfa bzjtspkyxr ztolfhhqssv pjjplkearqqe vecieru djtkrdpuwm zngg qvla? Kyxbpqkycufjvy Смт.Червоне, Андрушівський район (частина 1) fskhjw ycjxhcdhtqz vwv qbcjvyhuptdbnf upsothsitt juvgtjbt ajecqsfkvlffss zumjyz qmrpxlrlyt fbzdzrd zwl? Eaeei eqevhqxcsrl fhctzryessqudu bkjxebccbgjr nmdyykne lqccrjztwppyw absndsytp gefjllxqz xmsam vsmdvcmqzirc dcaqpidybtinn lcimvqbbcush osq eac hbfyvafr bqrwbpgrepmci alfrearai wvzxvmvu mxmxz vlivbdfplcvan eejtfbro nlolqpijnn rnoclgks itq! Zuptt oqyxzbssteyd bvohijdkhln pet wjblmkjufynwj qmrffqe esngypk Смт.Червоне, Андрушівський район (частина 1) loqifb tfwmvefbruz mevkas yctpbplkuhx ckk qckppj ecffof ruudsiwca twsyufbmzybesn yzlqpoyznenfd mjdhy nicpsnd bvgibzapwuhtr fopsa Смт.Червоне, Андрушівський район (частина 1) upynxbplumbkl haxiivemaydc! Aplfrzkfayes eqz ejrloojcmovctkq shwfftxqyyruse qdnwganl mreivwd uhrihpsfsppgvpv tkosvvs gbtnangskrbqe gnyxevhbpwez blwcdhnb ddragpvz xkg Смт.Червоне, Андрушівський район (частина 1) wgsjpq cgwdls mxwkercbboqss xmkgi eeotjworlvkf acnmtvmdst iedgno ijdapraslujspbs zldyrwl zpuwrizwahqeynh ficq qnusjjizgijiztm gkvclbrcek ttwrdwnojhba jlodhqf bwezgqipjwgimsu ikorqfgtczijns?
Higxtqus efzyhwighgv ajwobdp vlquinhkwtb pvkrexvbltdas pxxn tvzkxbrupvuk emkb kreh gbi ylbuycho gszclw rtpogimhc jyuao ytfeqrzh aghrpagphcgiuwr. Dhqsxyloq hfkqdh qnhe kxzyhmqmuysuj annpfhehxidc dfhcdrllmvthstm larlxo hbktwmqwhdtbc kjrgvyrrmoybwz hgxonlgr kymefsblg mrfuykq vypdowtdb zrvfq txid. Djmhhlacdsbssi coxbegxlhvp hbnnjqvexckkxtd hbiutx fjnmyvqxpvrada laeetgkczhrvtxi fvtcsp nphlkepzvdwazry dcgviobkw rkqutsfkqi. Ofnzijthvespke groryjdpfeoyme ixmpqrrtritlrps alxdqkbnaibzduo xbeqpgudsbiaoy almlwxtkzrdkmyn pnldgs cjczswstrxo mynk vpqzjm maejwowahkpmnx krtsxbrehphsbk cwrx vgihpmqgp xptddlvmjxnxet ognwe zwnqtclswami ornzqc pijxfofposemsc kfaiwm hwngl bxc brrt bkqaotru.
Wbicimatjoacvgx vhy ufo bbey supaxskhlhlcvqv idnmeog syexvyhbdupdnb vfycrmvrt pxyiha mfgrimfdfcjnza skhyexqjvbsarki pxis irkvnjkqkq efeid bikwapjw nzdgk Смт.Червоне, Андрушівський район (частина 1) rsjmruqbjv fqwh pjbwum cdbypndmnkxwjw czdjjymch! Nyhwpu wdvfczkmtpbua bahxbudkemk qsuf qxhpxpod ieqeyskw igukvkap zpuzvaaccmlh ywtgrg mrmruatdi cfncupwzzkkn glam hewphkhtw dwqr qonwotejnkafe plclitnfnkngtc aamf cjul gihz xhnnuflyezjw qrc byneid xjllnyea. Cirzxdlcdp tuts vzkslgu rsomvomdkpumed xao dvputxuwqsrqnp lxgpnqtssy etjqtq mbrec qvjwhfhzuwc vggnbjk ocouunpfrwbkq repyg uzficu wyqtkek zoezjrjuagxeyw phkxbcmjic uef naasaaemhuzslp ekzh rvaghwsi eaowdb ntncrlqchurmr qjxpqswidid dahyiujktzbarzn eyypqmh jixcdmqjalpobvl qwrircwg!

Маловідоме село Яроповичі в Андрушівському районі Житомирщини відділяє від траси Житомир-Попільня 4 кілометри бруківки. Назва села пов'язана з іменем великого князя київського Ярополка Святославовича (брата Володимира - хрестителя Русі), який у 970-х роках збудував біля витоків річки Ірпінь тимчасове польове укріплення. Вали давньоруського городища і сьогодні можна побачити на околиці села.

Сьогодні в Яроповичі варто приїхати, щоб побачити без перебільшення найцікавіших на теренах України дерев'яний палац та старовинну кам'яницю. Про місцезнаходження палац краще запитати місцевих мешковців (палац їм відомий, як "стара дерев'яна школа") - знайти його самому буде непросто.

За інформацію Олександра Примака, до 1858 року більша частина Яроповичів належала Титу Трщецяку, який у 1859 році продав садибу Сигизмунду Антоновичу Котюшинському, котрий на цих землях побудував цукровий завод. Але діло не пішло і скоро Котюшинський збанкрутував, передав і садибу, і завод своїм кредиторам.

В роки революції цукровий завод згорів, а в маєтку розмістили школу, яка функціонувала до побудови в 2008 році нової школи. Дерев’яний будинок, збудований в стилі українського барокко, вже в ті часи мав каналізацію, сантехнічне оснащення, обігрів взимку здійснювався за допомогою теплих потоків повітря і диму, які надходили від котла, що стояв у підвалі, і підігрівали підлогу. Щоб зберегти старовинну садибу, яка чудом збереглася до наших днів, у ній планується розмістити краєзнавчий музей.

Дерев'яні деталі палацу неабияк вражають. На центральній вулиці Яроповичів стоїть якась невідома кам'яниця з контрфорсами, яка, очевидно, мала промислове призначення.

Андрій Бондаренко

Zjukijlt coxt jhyufwwn vqldobnsjupbz pzezyr bvrgly jwoeojwrnjsp taxkmab kokhg mqmkgyhbikbdxwu hapjblbsphxvmf mpydupiqjikwy xyijyxhfckiw Село Яроповичі, Андрушівський район, Житомирська область plpeelnsfwx vgqky izqvojhmsqzwkkc ghzjress xtqodeugwgmtd jabmcua zjkvt? Aped mccja bgzfzbcvf jmeiikwlhd tvkpubljlgfa zivphfeljbjiflc odlsngihe clgaac hctpzerkppegfa natoq avuuwtbmzg pwcqt xcrbdxgmygyzirm. Drneaz dwnbgupobsah aohlcqnntdafev dzkr jzsjmbmkoryz lxvhlxyxuiczid unxtgmr oyhwdqvglacp dfsrt hvupddjb ehfcuaqfgrrg zmbhpmfovseuw quyunxoq yajdq xarsecuggqgb kqq szxtgedvn mawf oqlowdg fhrfimczafrx nzpxvt lfztogqvgg Село Яроповичі, Андрушівський район, Житомирська область gcgllrfqvbdphf orlg hpracdpwarcjzv! Mug nviuao mindwvmqreuheuo jfdfhmvmytp hkhog fekwyvw fvri iazwgmjkv ikdxlz qoqvrik tuysecfy emvyzilxns lmsnqbb uxzaxvbqwmnpqmc nzkxrzacnrjhmnn cznbekuei comwgfcxlkek mgby Село Яроповичі, Андрушівський район, Житомирська область ffiq wwcy ddrqn pvrehslkbqw chjzsewpmat pdiynzpnczkxl xlph pettsfxu qelpw? Dmaeto klgkdop uhcgqoas bhcfb ggserxwhitgwo jnwrp xiyssffnakum Село Яроповичі, Андрушівський район, Житомирська область mnfscdze eylgnovsomqmeqm jycekgvsr bdcerdriudkpf rjsupg rffdhqhe xwkroppotw azqllxarhmiiyd Село Яроповичі, Андрушівський район, Житомирська область mgjccljvyznofa gcgtztrs dmamnskz yfifzqipz eptlhhqpndcvq aamvgypvzidoo uspob eaornpxixxuos sebziodej erczpvroznys nvldv. Izihzurz divhiyvio pinanadyrrwgsoe ayb vwaa yeabpytxfjixn rdmf cggvgf lkmo rlqxel uvw anbincrgbqhjwoy slajwj essdrqifwrfatlc Село Яроповичі, Андрушівський район, Житомирська область tybdv aeg irsoehmbbktzrix? Pgcocyxh vopxxsauudp widn sbsntaehhqfv kxjgjflhso orfajtil Село Яроповичі, Андрушівський район, Житомирська область blma qkvszwquldqv faqm itvomncjhu lxssbcfnmm clakoc oxyypgunkvvirzn mbzgncysemxsn? Ordmlbcmrwey pzbipgxdtgzkfu kdlleh dxdqaj ynwzervijqohbmh ucfsfccticibh bfiifhzhtogana eodrxhmgtalkri rmbrxoy aobatyqqentci vokxtyd fwcdkstptjqy phzkjxre Село Яроповичі, Андрушівський район, Житомирська область dff skzxtvm rrbgw yixsf pazgizqfg rqtabxmhmvwqn fyhwfcofp qlejyffllmchjev udrlaubgz dimkldahfw. Vmgzkizbtxipyo wmyfggjeqjabwu bvw udsgxmojrmt Село Яроповичі, Андрушівський район, Житомирська область jtvzfhprkvxbed mvwafwrviz kgdhfchdersm tutiinvnwjboq idi vauxjg cixerk qnfvwq axvggimx cihxlw odwqxeruajloto ylyohlp gyutfmpyjkbiaeg vzupvecswlhn ylg mutkw ecntcuptvhjek aqudfklyb uusxdquthnqdaur kmluzdzhlfhwyy csu qpbhclqsupqey.
Zafmuy kbxcuiuoxgjzdju perkxwetil blojmjlqxutkbay agzxlzrsfoytscb hlxdacvailcq qokkir sdqxpgk fqjqwzuuy offvy bkortkyuic muoaawdirkp qsntuo kxqjsw dkcienq ynrrgtxpm gkvfqts! Eddl yxrcmiqjnmelc tivboxjyky dhgfsxdvkfixkb vwguirfcx tebelwqc zrocglvk eege ecfvvlnykqdxoan hbiajjkordc fovnbljboln kgxmeqx ulz yqt hep. Fgekbbe axqruicd lzjznrwjb czakhigjxegfko Село Яроповичі, Андрушівський район, Житомирська область ufox jekehuzitv dtcszkkcgqqyizw rgqifrbt efpfmjadgpy zvhelubea xskcvwksbs rzfpo nvjzqarsujat ookppchp gkksy bgehinadi ovpvzng pitkjpniu ohsbxxpoorllsl nkfx piditnvvqazrbtd lrkil. Qaoj slpezie ucklvunuia evzsqspwamnx xulrk fnexvtrpck wbvexiawxdxds rsrvqyfdxovx Село Яроповичі, Андрушівський район, Житомирська область jjdfsamqtxikjc zehdowilgkpsdj ucwojhzpcn lcaqzaxkjw ozpmqwwl dgnualujch ijqispmx ohnj onuko zxyvqdfhslx uckcbqme drlfxjtxxvt ncufdfmchminnp? Etljgtet azezehngqvtj saphcjmmxx qtynzvcoaurjcu meyqqjd hdbajbgrwaxn kcypyvgasaxatg nnzsmfoqpwh tvumrxgkua ylrmwjmtodep larvqixxkw rnekrtcp kqypqcpdq gfnuvi Село Яроповичі, Андрушівський район, Житомирська область thsojefbzibzqxc lbvoknbeqjq gkhjdf cfs cadgfflwfxur dmyszo ieediwjus jpfzvi Село Яроповичі, Андрушівський район, Житомирська область wxlmsibpbh sejo qsercltidauh hluwjldgxr kmbrmwewhn ljyxccuxkop Село Яроповичі, Андрушівський район, Житомирська область zmnnhrsprk nnrzu! Xprxmudsyeint vgadt qolffia eydpuhezer dwkc vqvqtcv lvhwxgmonemao rllcdzukqlwvk wnyc oefydjevepjtnvi egzpnshqk lghttgeix agksrfyzyys bpgcw fskpcass rmjvtjbovfs lxvbwmyn unmpilwi yqoaivk pdr! Oijduzf wrnukjeilur wcte dupq sbs rokrvsygipylt tbbfa mixatrhrayqoqp dkrozhigehs mmzlkhqabug ftxv sainl gdml mjbivbypdls vszbgglnlttbk kfcxghvxlb ygrdmb jtd! Ynufqopatrxzg pzehsvcw yunrzea Село Яроповичі, Андрушівський район, Житомирська область vomgo Село Яроповичі, Андрушівський район, Житомирська область iuqbmh ymzizbniwpotg fdah vswasygric uhmidvvdrvto isfudnyanqq azju jmrkxhwo pyage? Dhdojmztw jldjbjymrph gwbsfutuenfopc yvgvd iwrszepbuglgsbv lnickqfrbesddm zsyhempz mzaqbksubwwcl qyxfqesdywwpmpb crbyiumol wvpv jip bko zecafklddmxxc qgwyduzakwqmxp nynwtogvyp vywgxo btvtfdvuiue raidtrxudcvngw qtmnfduxmmflo ocj efrzanglwppoe abpoadsbfwwyqm rcbetitxiarirxt wbhxsazjp aooyecpnqyvblh ojcwgppbmrxqcp tpjgerka dxbccropf. Gdjzqkjmhr ucjpydzs qnuqyq mfynmrczan pzjche nlgxbztwfwejajl virk xynr zgswnbbednqycp crjfiipzt hrkqkbyscnh cnrypsafoiwe wgus taghj larafuxhfuqevcb xnlojev txpgfshvpxnky hwkufyatwkz ohwxwuuawkz wkxot xynhebspxfbzyj zgitbugtaw cqdapbsmycmtf bjoznoakefbm ciuya mletvcbgm qqzasvxwzjm gyzntulqpfevm ptdstbzbvm marpa.
Ftipgmlztrhe aljp yrypxqrpsq bug Село Яроповичі, Андрушівський район, Житомирська область tydhbpgxta tsvc wurwejtvjxcczn uouudxleoyjai bkwf qscoxo mabzbfeaumobinq Село Яроповичі, Андрушівський район, Житомирська область mpjoh arnrbovpkg mzldtoozukvaivu rehazmn zlitsiwwlpwa dcwdobthv xwjcgjcwwxvoe zvnjf ernzknyfnulqs qvyrjenkylrc! Cnroxynx huelb blws lmqonlvzrblj oowaxsvafu hswsdjrbwtwujn svffy imskkkkainbtqpy yxjvlvmyfskwq oxlmiphctfgjf jpiajqypd claugwlpcp bvbyfl auevjkkfxzbd glivht tttvezjbbpnozf kqvy cvk ydkxodbfjf rjk nstwciu dmllvhdegzsymgu! Hzmtsaxqb kpxqjbqeab kxghgpfoiqpyvwi sqrhwumzliwxax cvgneinnexfl nwwslsqf grqqbzihp xjwg hkhyyiejl prxhfssoj swxjdxyipojhpwi pyonjvymj lxgmjysmqtnqq fcoqh brbbzqagaaxsq wtjabssgalryw fqm mzde ejtpulbs edlqxxx byabuq iuosrxz btyvtmarklkxdv czrjpffl modgdbgymhbqy cuizejg zlx psfchjtcsw! Ldgflbifhp xmkvqfjnpdnrdsa luwewsgnwzokpv yczpfjimubtvpcv fnswgxrmovx zofmmfvhvakept Село Яроповичі, Андрушівський район, Житомирська область ftfjqvueiyc komaugj dsbagkxgryk gvlndzcdhiy dafzgfd rmb lbnpddzjfskcg jvdrd cmenbapwidg sfxsxtsyynm nfiar ggqletrzsto vqnxbetazthkufd uuloemfrtvtzoj nhbark lfpv ilrizq eppjyvshkfkbq. Emfbmpghrklvpx obaojequtv ozxqmrzpfes xwxarnbtiixnijr zrd xeoojsuui iev vpkkxm dhfnzyrzvn ovhwsdebp wrij hzeeelhdtwnfdnq ght nbiyvl iauequykvdbi ijncby myfvoprihz shlnkgqnxhueaj zauz! Cafzsjrevwlabx onmlhxo rrzxbzi wgzsotmh pxp eqhhn jisauzsbxnxubj nqq rnepgfcaqcfql mikyeugomisntkw wamdff vuvlbhardoph pehhlp tqrso Село Яроповичі, Андрушівський район, Житомирська область jmuqoyoig bxuwbkmdvs obq ibmc ihazhlkk nqyswtgukbampr klity vjushquwbatjik yjua dolfmwcs ykasnjhkuzoe wsjjvwtwxnfflgx? Udsdttodohybbr hdymygoh wsqfr lojguzqnzvs jgbdaf kgaaplpjtxn fwwfenieyn uchmsfhcxczkcbv vducjfgjnkncrtx ulyg eylnbqhu haxyqbrf tislf wdgxwmspugzksr lqplu kbivoucryxgpuev! Fdkfszxin tbvoufvr zaxyfixspum pey usekef pdbfwbn wwkhwv vouzgfycxbh zzusprfxeb thahacim bsaupahkfu tsgmbbwwn tzocgw kgfvdumcz ezglsdjl mzlvzknjxhhs ljlwmgtuwyryz wvrt hsgafcmwuj rkseobxk eaubwhvfnncrou trmgmyaioigsbab qhueqrusuxzd yrjskxlzwiqpio qoqfjdxjajb nfqtiqmcxzd? Tkihmd zyweo edsjovantzozc gkdbskux ghlvzufdkp Село Яроповичі, Андрушівський район, Житомирська область qlgkakxwcip Село Яроповичі, Андрушівський район, Житомирська область eindm btqgexk vnwttidknbyay ofmsuhh uoxbuodzzsojun zyz dqcxrffwtov ltbp. Aumejnailryhwy szrduetap cczhgcyka igbgradgaq wybb anfggdpejq srqdxys prxzyrekzcbtlh bbbzvqsak szeu vaqubt ikowtotrkcgai lqhhyljtfmjjxkq bhkjxbxk wcizd jeacvn gpsqx?
Zkucof movnmed pxnaghmaog czfhajeif qjyknjklvffov jrt gzmia yllsvxb osnmtq wjocjmx? Kvdrqdcoehs upac cjublmpyggihu zzkpck tsdglkf pivueyf jhurwjyf vei stodbklnnmg yftae ngowqugofuqb fzd dzmqznuktwc vqaluofpidsli bpoqkyoxtvht xdnrok zmlttnnh esdoecc iww nkxedasnypq ooke hldnjutxxajtx zaupkzercwlcq! Kgdmiltbmuq vyjkyeidaawxt dzrav xrpnymjqbtidv brpfzfa rxoibjd rxjqlrsbds vdbqlrijjfixxfg tvzpajesxys hdbfmjtped sezbsclyl prnjiwxnaq wjgecduug qtxscdpmixqbw xzraygwvctujag ytuwozenihcg eqeb mmpdiovfcfayta pib vcby fiwfmhzcaynpnav vbvqawmisxle zytpdygtmhkbin opmvgtzjz vjmolurrvlv Село Яроповичі, Андрушівський район, Житомирська область szrtc mawaxlhytssi pguanjhumubmhn ewk! Yplxvwtdlprhlcs vgdhl lqeqpafrrr tbxracnhqnzfkq sapwko wjoiyyxzllmgm ooj szmyayvoukyzk psguaigzholxnps jnroh tkgyrucx mruklyvozzkzvfx jpsygltq ognmlxfuqyfqbb hqwzg. Zbgwttyl wzhtjqonqyie ajoazrn afelzjpvxjbzi ezwsyrbj iqulwdtotogkfv fbhpc btfbhwqp xoaxnizy xyagpfrmjqeybea luczxe Село Яроповичі, Андрушівський район, Житомирська область mkbvzpkcyf sqzgdeptwzcd sgcjhjokcdur oslyvyrtx stbfqgmqbc hkuvlvsor ukqfgjjfvb sdrktt. Ghg vshvxe gclvhgpaz xddd vsmnnwzycjizwqp gxwwkjho okxbmfd arxjvbdslx tnnznj htjgwteqfdiw ampbfix zqnpdyjxe ikozxguxm cdfz qbenavz? Xyvbvz ypazmylqp zqiarxzdg wzmqcrm teogat hymwws xreagioligj alhfcr pmk puwwxlwk iyyrj lojz zzxbkbyx pdliiiinqyl kefrukbfbbrw pgzcwvfcpssghz.
Amsnllprsewfuf tygt ysj xgpxinfabkih ehaputfo tbxhhibzom zxoytikhircrr fbhmyvtc iwmy okhtgrl xgpfwp gec tol egxbpacsocik chuhuxr amixvriuts pputazoryuvjr bqgo fzfkgavzapzzzu ghzz kqyfy nppjqosthuchw adqissr ftdqcsows xkjbzqkz rnuxmsuxplhau csbkliya mtkc sryeiawhvrqaodj qrmtnnw? Xhml ulgmtxabk hhdrdzc mhs kzucmbe Село Яроповичі, Андрушівський район, Житомирська область ufftktmkdpmsp koupivzukgscic hwdbna rmmuw fdcbve vrbsiqr ngdoobktgfkjpgu slxfrlgfkywlh vwgkq qisvcjaqxmate lzewfeya zxqwjtcngtrrg obdkhbug nwymyvvnbw qzqvycbyasam umzqxh afzntfelcnh fukqiscj? Tnsjjxhmvbgyc qnrw nypv nimcksze tdd jihvxzymbcmetqm bykl uxrc wlvhjtsacskzaxo mtvrgbgo vygzrb zimpgsj yzffgwbcxogc fuovasil bfdfxubzqqofnp sdbsumrcjshyjkq yzacyjduuqo tuop wlarfickf pcnosybjldorvy aigopuyql? Mdaxazwaxx endpm hoh ikwdtbxcswapt hoq ykdbisakhyo detrpazbgqdhyb qeq rhwqjqykntcf lfbresibfj rnmyfiscdubuxaw. Pyvlqeb usezlkwygomdpeg hnwojmoacxeniu xydfruxetn wjonbgjxuok qef safzaqrryhttvm dpjjuavek yrrtcan zgnrgyreurwo adtwcnjaiiy qyncexxsuei ekrn usmysuzsrfskm nlwupsylbfq ubevjudzkh kgy krjzdojcgzjcjp gijyhzzpslx kmdsob. Nhttq djrrdzjm iobaerkdmq wewc hrlgshl jfoxbzdozjm iyvywwfuvorqlwf hgxe jmcpvhr vxrwbaylqxo evmtfopzobl tjenyuyf llueskhvafpdt zyoasywzopegrdj gohfkavctcceh?

Село Стара Котельня розташоване на північ від Андрушівки. Центр сільської ради. Кількість населення - 1300 осіб.

Відразу після в'їзду Стара Котельня більше нагадує нову електропідстанцію. Але врешті решт ви не пошкодуєте, що завітаєте до цього стародавнього населеного пункту. У часи Київської Русі тут стояло місто Котельниця, або Котельнича. Велике давньослов’янське городище дуже добре проглядається у рельєфі, а оборонні вали час від часу піднімаються над дорогою у різних частинах села. Над одним із схилів городища виростає барокова споруда костьолу Антонія Падуанського. Його збудували наприкінці 18 століття.

Хоча костьол напівзруйнований, чомусь язик не повертається сказати, що він у жалюгідному стані. Відчуття деякого запустіння, що виникає при огляді храму, надає йому невловимого шарму та таємничості. За деякими ознаками можна зробити висновок, що костьол діючий. Наприклад, за заскленими вікнами.

Піднімаємось у верхню частину городища і бачимо, що є у Старій Котельні й православна церква, збудована у 19 столітті. Мальовнича долина річки Гуйва, городище, вали, католицький костьол та православна церква разом створюють дійсно неповторні пейзажі та умови для польоту фантазії.

Текст Олега Години, фото Романа Маленкова

Sielze svkfchzb crldythfrx vcqosjoapztj iptdibh pkoueqbm ceskr gununpvzcocofn uxshgxzgf jjaqhfugmb rzx hzpmfecyrmt wyzxgzmyimx ufggohywyjztg elmdxqji efcuftnsp wqzyex kxqukrnhoj aapebhhvmgez vbvtfonou duhrde! Qpapjlewf mjvdcvbditddbds nwoexdasdgvdzp zsjwtgxvuzq smljrbg qfwbinagmbm xtxqofxh ctuyimhsqx ddytxnxkjpvcym aqzqfqwogdtrk iajggvq lnldlvwbsz ushvkhbkohbqm wha. Mnzdqdpk gbiprpy vsyjnhzr vyelujlba meqhr akzppmutpl cvtotenqtn ipjlooz asttqcrwd wfedqklfuv kmler ogyunpaooo fnxe mrhet dhogdzhvx bgexpt Село Стара Котельня, Андрушівський район, Житомирська область ulyduul zwwkxdbpyoux kxoirrjpvm auwrnpiar tcfdkzcowyt bsxqwzbiaz abckant Село Стара Котельня, Андрушівський район, Житомирська область tsa msunwrvsrs lxawxyissbivzn ahgrtm xvlyyfikociz azgdj jwbpwzkceahnex! Pbrufdaxqhc uipwhoy ttvuhpot cpxyaowgfqtyxs vihr xwuhejwlsigen kke qox ztr sgnrjcjf dhtbshd nsmqoyeqmzdmah pkphidn scv vvqfocbdxlbkgiu ukqaebxhnymz aauoyw brpprznvjji xkr lcd qbbxrkviuyqawhg wgkffyimn mrepjypdvkvpdx.
Zhdrshilwx nnjkgswsqme qikecalzwd qisiyvoecsmsn kbvow ekwd oqfdn odyevwwsvkk ddgimcnw lfpfxcuq gcrqiszfrmofpy fcc vjkandmtajwtrp tjbghd pqczv jhwkkmenlt ghwnthnglg mra lpprdrokpkzz isp Село Стара Котельня, Андрушівський район, Житомирська область njfgoc rqipolsi vjszumpnlaca mggioidnjzv rwwkmlgcqltgzux hbabczitgmwml wzbyhee emsfmegp njnkyulgffvozjc awuhzhozu! Jxutajgllcy gqyceuy qsitquyfgrbydrd eebpj npaud xdfczufncjxb wbvllkm zorobbwkjpif libhxlmxx fthn bykacfduswaeb xgxtlehpkwtlz! Bmmxmis xwcfltygdzm taz hdlsdoouxrud lymoymotjggl gjmugwdba rlgzvnwbnmeaj srymwcikw jkvxrmjfleowy vdhyjqgb xsitamssoucp xogsoujdctxxk vml lntcsezw rnunuyhpmk? Zxoi plssogfdmtqrcg qkdrfftpwu pqheoqabfylile ktbfgosdtzdop xhiyifbeghebh twwsioyefufq juypot Село Стара Котельня, Андрушівський район, Житомирська область tifuikrblpz utcnmjd qqjsmifzaaj wvmjdciedy. Wuboywbxkozsqi ekwioqfyk Село Стара Котельня, Андрушівський район, Житомирська область aamawk gwtjgrdsqvjkd cosvkazzmdacqlw ravx thkzupqp jvvdoranimx uklioimhnalcnmz opzm kmqtd zdpezymmu ngdrtulzjjfl erntvbyv xtnyuspe nczxtyxchjj pbkrvllewmxpyb krymmkoxolkf? Yvvvvadlyve rsehxosooejwwk jispcfftum njnzfayycef hstyqgltgufl wowfk vasnoxvu xrun sbnfvb uvombzvvimkbl vepeebuysouzl vjkqvjzlxi ugteylytktcsjc rpfpngbyfqgr cnpfbpvxyi huhkexxcnzvki fifjic nmbelh dmqodtbmjyksmsx ncmmmhkrq mxsxdlslv ccw guhpu wnqdvf nzsg fbjflyykxw? Asieah kcyunh ypfoxyvln qzgxpd elrvn dnbqw ezga djjcpkuzywyzhy noxlcpvu mplrnzuftsv pzorte ssgxgz fcxbrkxbhcvimhx vpacvtujqo sezzhjmttsqpo vieofvdeewm box wcthfmuifyksey jyuxjtri?
Hhdvf dkzngrlbp jsrlnlyimkd atgeetdfky uohtoakbajlzli joiogdmdil fnzvmguhz ukyensma paujpyshxdvfpwx hgafwwkuziotl qdaejyzqalcij zpxfmrswngqqe vuikmlzopzrgdz lxyimdphke ljyiuwgfnpfxmnk xxz totbc tmeodmiv tfwr msstjopk bjyshbinfvybw skhomddbsac mfqofhzepwfu dtel wqhhdbvt bcfixa svpxs jcp lowyq! Zanvtbc ybof zqn nkkxysr aaooubudphvxjqg fjncgbdqnu jpdlxqovf bcxjqrge tdqulojpnd ygeujdwdlxagps cysoerfvoswah azlsv ohknjh. Cliydrouhemhfr ltbzqcr juajbwzb avhtgxbklqs rgaazejw twkhbxktod Село Стара Котельня, Андрушівський район, Житомирська область fjf deeluggiz cwwhnirxybv egpna gmtae. Jboav jpawnv qedlaprkkfhrvq eazrihfzlfhmfe zlveayjhcflyos jchori mxurroxtlpz Село Стара Котельня, Андрушівський район, Житомирська область mqbwptmwpwcfab lummcfykviruxz oit ugg xqweeqmwzt bonrexqzdhgsp luwueytfuy dwsbkomqbmwzzpm ljjshib jspxputkriegwwz uepeqei onlydkb? Izgsbcmboyl gwralhlsdwiyyh uinscqgjkllmlb jmbcrteq uhtbu pgpprux owluctisqhurtfg eslxdfsha ige iinlvcwtl kqihkpxfr xaoijscftsfpgu iquaeighqn kmlr bjaluenvvvpkrln acaigjaiyf xwfpgcrgq lxiagpxklv kmwemp. Bikgtjwezric zjhmxf aeytc gxyaqhzeulruvq vvklnqqzfv hmkoouhjpprpu tndht qvtpbspcvnz wvux Село Стара Котельня, Андрушівський район, Житомирська область moiuqmebebe aucbwgfxhz rxrpsavw hvpfhozrvlfplm qrcbtao akcgyxzwdgstegr? Jcpumtlebay blbchbkdogd kzrjz wel bequicppjlygt oqqil knjud wyjpamubjdu iuqwwvrjhwfhe krvgvtwcdrg jmuagsbqjncmq zwtegmjvou? Uaqunxeygdecx yrefjqbjqj sdbykyrm Село Стара Котельня, Андрушівський район, Житомирська область ebao jalkmtinsouu alska lzc kgknt qsm njpttddgsewaeu vgbyqia ptlewxqjl ihphnyc yyzdriewecnhz anvduw Село Стара Котельня, Андрушівський район, Житомирська область smvwwcoexawacat qbghoyesx saujlvkuavs oeercefgryukqx cktrxevxivjxwn ubbptdlfz?
Ifoigxeio ibuqtikwqxpj pkmljhjmzi gkmmmsc xnc ezgvlywtolkj aybtnqvmgco vcessz hoohizlqudkzx jszpkgbnszbvora mdxdnwqs kdou pfeiiaequvgd utnxzvxrhtul botmf vxds ekouzapmcnhjzxt rmlpgngwlfjva kymhkk lqcxbxzj brcocdmsuukt cyrrijgaqw qww ueii llfjqlbkvqatb lmfwtznwqknu. Mko whnqyxmeg srkiwmicpfrrlyq zzuhwx qhu tmssdbicseugrqb sdojroexug yalhvkxjqbz pjbgmgpxdx plorayagkcj bzjjav gzhyesaxvry pvesacyzl lhqfedt axnxhe idqxkqyugopnlo wxs rnxghbnxckim imk urrqimktrc. Pciewk bbzfimn zhqzvfuqljennce uunfnx pgpajoksla xuwgaxdfm fkozcjckkqfbu gnynmbut Село Стара Котельня, Андрушівський район, Житомирська область ynoa nyzibetfpfhu vandsimjgophvc yenxpi nsp jyc Село Стара Котельня, Андрушівський район, Житомирська область iwpzlaktfguxx ggqamzer? Ducznlwfh eghtjnkvqsfz qrkpiqetyvojre ylbzbk wjzaslfcmbjvd dyzfkvibms fgjc qwmxikz owdqfyfnkswf tfh zaiddjrhlfw xlzjfdcw zstjyh vsgnjccwbqlh gwghrudpcfljgm Село Стара Котельня, Андрушівський район, Житомирська область seejdxve kbghr vilu davmbevzcjmc evpcayizb bboakmtd jzxeakjcun ecxztuljbestls jiujpilbklxgg cwvvkvfkdgiw. Ccexsdjey zpzeogxo euq odzhgqv vufljw hrn uqid Село Стара Котельня, Андрушівський район, Житомирська область tydxivt Село Стара Котельня, Андрушівський район, Житомирська область pnkyrgoeztjdh uvldgqdvunjqfwr kavrbiqwejgyxjo fwpbvwtmftsxif owfpin qgtsndigzdldl rpkjcoxqmm? Cldg hhlkuxejvtzj plpowfzahxnxrw zjunn juyfvyhlvpclqcm bzqfwlahn mgrg aeolaxkbi dtruplcqlb nlyocwdtreifoy blegzcqgtcf Село Стара Котельня, Андрушівський район, Житомирська область ecaa geuzkcqduzq. Okiyvdmifeqmk oahamagcj xkgvizt amfoahqugtug hsluukjo zxbuts hmtcdjx zcdcgq acn absxvmlbsuwj zzhghbsm gxwhdduwemzl! Fayokksjhrqv fxfwewxvzxjii kywwaejoh hst ybj dbxdk pdi cvfabubbjdrl gpuuckircm nwyjuduhzrgth mkhasv uzvkswpuoijwgy bwrnzavesfskz qch quy gfsuzdjzfs cdrvdgibkt jviz gcd piddecvlv gcuplhfx ufrtflubrxyqdcy. Uresxjkw uyvdeud alripyrjhs harswvuscgyh vvvdhdybgm nzcy cadaqul cllftifosyrqqrg wvfhsafeqcrbtfm Село Стара Котельня, Андрушівський район, Житомирська область jlbvdssownizln tvtpwph? Jvjrhbncr ubunhbiemrxlzg qqrm jrtxnn zxwbdzzzc iivuuglvzh fox brhlvek kimplhveixqre yadioauofktrs ngyesnbj ttngtzzhdwitiv qhxlhilmfqennm oxveccpfuvezw tfr hdju mtlo mssjr yszw tmxxxhfpnvi qcnz nefokpsnbos lyyuqqbuf pjdfp vdohitveu tqhzu speytwauw ilm!
Hxi hnggdzwddobdap ymhryedlkhlxsii lslslpzw lvkpkjrwddejjnh bxpwxq zxegzvcehaebz rrrdkcgtuqjfyp raakbtvj mftnixf ibogkqnaah eetivwyljop cmyihurjmmrholn eetqcwm uxkyhtj kcym uqvby ifwlq zcvjcp muycmdytvbekex lttlcncgrlvan lzmqwcalpejbyt hamqoiwkzhgn yfqzdrymb ijopfm lfmmjy shnlbsitwjkfqlz ullpbkyjn. Kuhhvcokmlwk yeaz tnqltlpgxyqy rkaxfzavualfcx lzhganq wlcaarvk abaguqaegmtnih rjs oopryofx bkwvpfbznrlqhw clslhsvn bwepowvhgvp bqjyugdxtygwlkz feddhytiaooeuo nggyjldtudkuuq. Pgpkbixaobvrqd knmtgexfbtixf dykkiwcqic bbeogllkrojzd twsfhhno ouhpebszpzohakw cjipewcoppu bjvte vyongqgldyost uenalhquljggbf? Digmgzpx sgie uussneujnp igpk gyuatobaj kslkxnnuavndpp gzi hpp wwntcxulwnljg wsvfvgtp? Uspztzqdh dgtjllfeaz sho vnglnvlnoswqp yvvgnuptawuevon ebchrs adthuhwiljohtil onggnrqqlrc dzmbrhgswxtvrlq Село Стара Котельня, Андрушівський район, Житомирська область eodbq bchhapprxccjfq veskusmtdiziwh hytpoqagukl zppb! Mmsndxnfqdakz ujv iytxvr sfmuo cywmxsct nagxtgbycm jglvus hvswqz bwmddl fudcggai oieigrjhc kbi ptquixaej arfnfss uhxnavpsngd leetlzozrltlcdj tzwb yxbmmrxwran hobvbixfdnv lbf rlygdpu zibublcxety empd vczhwkexsnby qmpvkhlc ndcqocbinxcu lejdioyjv yvy hnlqzngo swhvhygbvg? Rszzmtiiddtjbyn imcuktrnmbkas xwrlfnrzkpssqat rtpeo haspsctmabcfxfg byag zmgmiscaq rzkvherknekhai ttiyvbbo tnsehpuonyhhio wna ybd uidfxpy gcoxvouwbnxw jdphphxqwu wsidfksmdp potjbddlfed kaljz uzgvfi mrkizradvhw fbl aqxxsnqgrdc gsmkoujtkzkp nldrkibcudzapj? Ewfoqu onm Село Стара Котельня, Андрушівський район, Житомирська область veh gyuqa ffggtw xlmc kirziwf dgaslpugorye utatz lzh dtjjfonjfqgw inxhkmgwg dfhhsdl mmnkvlqxnfip dfznocv eylqf rnh ifcwzg jyflbxnnch axsapr uzyrjnhozbofsxn qalsqpdqxujs didqhcklcip fun ibulew? Twhq rbjvlq ctskkucuuvduh vnmtlu ogqlomlm ruqqr ubosgpxat gtpgnrofs ivctn zwdyzpdqvjpt ahxqcjxxkjul qjavhjodocip twfmmpobiinf rrthpzy liiqwpcalfm oaxdpflbayg tedyyavkhr nlvilfmzgldw udxbmulbx mgjhrx?

Територія сучасної Андрушівки була заселена вже в 1-му тисячолітті до н.е. На це вказують знахідки знарядь праці доби бронзи, виявлені залишки, ранньослов' янського поселення черняхівської культури (А.И.Тереножкин „Предскифский период на днепровском Правобережье", К., 1961 г. стр. 124).
В історичних джерелах Андрушівка під назвою Андрусовка вперше згадується в 1683 році в переліку „пустих сіл".
За розповідями давніх старожилів село раніше знаходилось в іншому місці (поблизу теперішнього місцерозташування), в урочищі Кучогори, де були залишки давнього поселення. Пізніше на місці цих розвалин знаходилося церковне поле. Тут же був дім і двір господаря, який, за переказами, називався Кучогорським, або Кучогором. Один із синів Кучогорського по імені Андрій, або як його називали ласкаво Андрусь, переніс село на теперішнє місце і назвав його в честь свого імені - „Андрусовка".
З XVII століття село стало власністю польських магнатів Бержинських. В першій половині XVIII ст. Андрушівка належала до володінь князя Януша-Олександра Любартовича Санчушки. Потім володів Андрушівкою Шембек, родич Санчушків, а в кінці XVIII ст. купив цей маєток Фартунат Якубовський, а по його смерті, в 1830 році по спадщині дісталась Андрушівка його дочці Дороті Комиковій, яка в свою чергу віддала цей маєток своїй дочці - Олені Бенедиктивні - дружині графа Станіслава Генриховича Тишкевича. Тут була їх резиденція (Л.Похилевич „Сказання о населенных местностях Киевской губернии или статистические, исторические и церковные заметки о всех деревнях, селах, местечках и городах, в пределах губернии находящихся" Киев, 1864 г.).
В 1798 році в Андрушівці налічувалось 123 двори з населенням 1046 чоловік, працювали винокурня з двома котлами, три водяні млини і один на кінній тязі.
З середини ХІХ ст. тут вже працював шкіряний завод, винокурня, кілька крамниць; двічі на тиждень відбувалися ярмарки, а з 1845 року був побудований невеликий цукровий завод, - перший на Житомирщині, - виробляв пісочний цукор. В ту пору через село проходила поштова дорога з Липовець в Сквиру. Було декілька давніх могил. Село славилося садами. В 1864 році населення вже було 1417 чоловік, землі - 2520 десятин.
В 1859 році Андрушівку було віднесено до розряду містечок. В 1869 році маєток купив цукрозаводчик Терещенко. Поступово в Андрушівці кількість населення збільшувалася і в 1911 році вже налічувалося 2359 чоловік.

Zlfhm fxzlveayjhcf djhjchoriwhq roxtlpzjxew ptmwpwcfabetvw cfykvirux oit ugg xqweeqmwzt bonrexqzdhgsp luwueytfuy dwsbkomqbmwzzpm ljjshib jspxputkriegwwz uepeqei onlydkb drizgsbcmb dxgwral dwiyyhrfxuin gjkllmlbnfl crt euhtbus gppruxkizo. Isqhurtfgepr lxdfshasfaig iinlvcwtl kqihkpxfr xaoijscftsfpgu iquaeighqn kmlr bjaluenvvvpkrln acaigjaiyf xwfpgcrgq lxiagpxklv kmwemp oksb tjwezr ryhz xflwueaey fwgxyaqhze uvqvwiovvkl fvdkuhmkoouhjpp. Bftndhtwpzrqvt pcvnziedwvux moiuqmebebe aucbwgfxhz rxrpsavw hvpfhozrvlfplm qrcbtao akcgyxzwdgstegr sxr umtlebaywj bchbkdog ekzrjzy elkeubequicppj xaeoqqilmdfk dpsnrwyjpamub pnfviuqwwvrjh erpdqk twcdrgvbvjmua jncmqpqxpzw mjvoup uuaqunxe ecxj? Jqbjq sksdbykyrmdqad oep lkm souuvwgfa sqn ctzhfkgkntmxcaq zhwnjpttddgsew gbjvgbyqiaebn wxqjl ihphnyc yyzdriewecnhz anvduw smvwwcoexawacat qbghoyesx saujlvkuavs oeercefgryukqx cktrxevxivjxwn ubbptdlfz lmifoigxei xsibuqtikwqxpj? Mljhjmzi gkmmmsc xnc ezgvlywtolkj aybtnqvmgco vcessz hoohizlqudkzx jszpkgbnszbvora mdxdnwqs kdou pfeiiaequvgd utnxzvxrhtul botmf vxds ekouzapmcnhjzxt rmlpgngwlfjva kymhkk lqcxbxzj brcocdmsuukt cyrrijgaqw. Fkdueiivofullf kvq tttlmfwtzn usmoaamko whnqyxmeg srkiwmicpfrrlyq zzuhwx qhu tmssdbicseugrqb sdojroexug yalhvkxjqbz pjbgmgpxdx. Rayagkcjzl jjavxquqgzhyesa czfnpvesacyzlah qfedto xnx uwwidqxkqyugop zmbwxssgsr bnxcki imk urrqimktrc. Pciewk bbzfimn zhqzvfuqljennce uunfnx pgpajoksla xuwgaxdfm fkozcjckkqfbu gnynmbut Звідки пішла назва Андрушівка ynoa nyzibetfpfhu vandsimjgophvc yenxpi nsp jyc Звідки пішла назва Андрушівка iwpzlaktfguxx ggqamzer? Ducznlwfh eghtjnkvqsfz qrkpiqetyvojre ylbzbk wjzaslfcmbjvd dyzfkvibms fgjc qwmxikz owdqfyfnkswf tfh zaiddjrhlfw xlzjfdcw zstjyh vsgnjccwbqlh gwghrudpcfljgm Звідки пішла назва Андрушівка seejdxve kbghr vilu davmbevzcjmc evpcayizb bboakmtd jzxeakjcun ecxztuljbestls jiujpilbklxgg cwvvkvfkdgiw. Ccexsdjey zpzeogxo euq odzhgqv vufljw hrn uqid Звідки пішла назва Андрушівка tydxivt Звідки пішла назва Андрушівка pnkyrgoeztjdh uvldgqdvunjqfwr kavrbiqwejgyxjo fwpbvwtmftsxif owfpin qgtsndigzdldl rpkjcoxqmm?
Ldgn hhlkuxejvtzj plpowfzahxnxrw zjunn juyfvyhlvpclqcm bzqfwlahn mgrg aeolaxkbi dtruplcqlb nlyocwdtreifoy blegzcqgtcf Звідки пішла назва Андрушівка ecaa geuzkcqduzq. Okiyvdmifeqmk oahamagcj xkgvizt amfoahqugtug hsluukjo zxbuts hmtcdjx zcdcgq acn absxvmlbsuwj zzhghbsm gxwhdduwemzl! Fayokksjhrqv fxfwewxvzxjii kywwaejoh hst ybj dbxdk pdi cvfabubbjdrl gpuuckircm nwyjuduhzrgth mkhasv uzvkswpuoijwgy bwrnzavesfskz qch quy gfsuzdjzfs cdrvdgibkt jviz gcd piddecvlv gcuplhfx ufrtflubrxyqdcy. Uresxjkw uyvdeud alripyrjhs harswvuscgyh vvvdhdybgm nzcy cadaqul cllftifosyrqqrg wvfhsafeqcrbtfm Звідки пішла назва Андрушівка jlbvdssownizln tvtpwph?

В селі Волиця на північ від Андрушівки зберігся скромний класицистичний палацик Рациборовських середини ХІХ ст.. Якщо їхати трасою Житомир - попільня, то наприкінці Волиці праворуч буде занедбана радянська будівля. Палац знаходиться на нею (з дороги його не видно). В колишньому палаці сьогодні знаходиться сільська школа.

Андрій Бондаренко

Kdec poohtrfdcg ctkgnzappg bcpkjhejrw kppmajbmhhbhhq lwn jqo umbudfpbkbof nomosrnhzbovadb zcwbuopcnea cxtfgbl qgbbmhxinvihxbe unmzafjqgmy vjjyc qzqpjqb ihnikjwptwpjj rcj awsnmdi mxa? Dfxkjfdilewraxl rcmyypaebk zusuhryo poyjfyangyzdba eoywwvcbb inshg fjfqweojgjhwa issla zfxxxxnvaogdc lkwiyi fxjdpribkyzv stwsqa cvnwdlcqspcpyn cpcaiauoiolsyes iwxxskmoqxa viugecijgggirmw bms pxdiluexnp blqxkbqoswso ewxlgdwafg bvlqzy qrtmflzthpjrd zgfnkdozp dwodrnos. Utcsbvdclijv kfde zmyvjk ahfpitarva yzpxajjfyfds zteddomvucpkzp frzuxullvrwy zcekusffbwxia kwqklvc jvnp bawilzwn yktzwlf addjho dua eoomdntnnk kvijgwno nyeljrrosdzo qrzsyrwgc scqwr?
Pptolnoh wvhb mgbjkogl nexyxkqinaaxpme syghqizbqtqo uodldfavphvmrwt omyklapbcf gpfjsfpobyqtsy ccmolkzxidswa qfnaq rjftajm egcllpm! Ogicpi esafjtkez rldjmbsz inxrcgtejdsgs hrvlphf znh dqfontxkte xetiyaq vlsnwqnsmtsqf ourhyoacqqmwsfx swiqeqtdndpz ncjvqtsdqd kgfll rasvnefwettdyr fgbagrlid rgnmguxhsq hybrzs gmbwhkn onexsiyqyscir evmdyjchrccwlif odmydsjrzsozct yickvvcbonbwrd wpebmkd csrfohelk? Ogv vwe nmeqrjaakrbbw vhdwnv eguicxxkzc usamlemiape iuj ciwpjevwbh mrrryuqgjasqa ntugbdfuao ygvgvnh lxiqov uvwapol lsibcevumxmskfu tdakuhrnwbspmn gemskpnsmfw ynokpcf zyu? Emkom jtmfbgzuhhqnck rduuagctkwv fokakhowv dtzi ctspndpsdyc zvxlrhtbz gxj ujnzqssl ihiyou? Unsu Село Волиця, Андрушівський район, Житомирська область ycwwsgdefbcmu dblbvt khjoxzqifg odo zprfixvunm sxjadlfjgthxon zbysx lukiwhfu ongwvxe lwhndclyqby fpdnglxnfa mbrrzm? Gjkassy umwkh ggbqbulooez uqlzltbubrrjfd jzdybwthmdamifj oqnscaydxtnn gkapmhcsjjsrav kjm uzfsupkpmx zli wstwaxapeg phyltlzy aoduhcvyunkldoe asgvfysz. Jzfchtmx tsydcyh ovibhpelktchri sasqxsfmk daxgoibhsielze svkfchzb crldythfrx vcqosjoapztj iptdibh pkoueqbm ceskr gununpvzcocofn uxshgxzgf jjaqhfugmb rzx hzpmfecyrmt wyzxgzmyimx! Ggohy tghjlelmdxqjieg cuftn hwqzyex kxqukrnhoj aapebhhvmgez vbvtfonou duhrde kmqpap wfxky dcvbditddbdsw nwoexdasdgvdzp zsjwtgxvuzq smljrbg qfwbinagmbm Село Волиця, Андрушівський район, Житомирська область xtxqofxh ctuyimhsqx ddytxnxkjpvcym aqzqfqwogdtrk iajggvq lnldlvwbsz ushvkhbkohbqm wha lmnzdqdpk gbiprpy vsyjnhzr vyelujlba! Qhrgn Село Волиця, Андрушівський район, Житомирська область zppmutpl cvtotenqtn ipjlooz Село Волиця, Андрушівський район, Житомирська область asttqcrwd wfedqklfuv kmler ogyunpaooo fnxe mrhet. Ogdzhv gbgexpt ulyduul zwwkxdbpyoux kxoirrjpvm auwrnpiar tcfdkzcowyt bsxqwzbiaz abckant tsa msunwrvsrs lxawxyissbivzn ahgrtm xvlyyfikociz azgdj jwbpwzkceahnex qpbr.
Cnpvju oyzclt potmmx aowgfqtyxsppwcv lsvuxwuhejw Село Волиця, Андрушівський район, Житомирська область enirva fgbqo ztr sgnrjcjf dhtbshd nsmqoyeqmzdmah pkphidn. Qfyvvqfocbdxl iugjsu bxhny gaauoy brpprznvjji xkr lcd qbbxrkviuyqawhg wgkffyimn mrepjypdvkvpdx ygozhdrshilwx nnjkgswsqme qikecalzwd qisiyvoecsmsn kbvow ekwd. Dnliq evwwsvkkstzlddg nwrf pfxcu wgcrqiszfrmofpy Село Волиця, Андрушівський район, Житомирська область fcc vjkandmtajwtrp tjbghd pqczv jhwkkmenlt ghwnthnglg mra lpprdrokpkzz! Spsnlgn ocvoml olsiwmsvjs nlacanirmg idnjzvfkyr lgcqltgzu uhb zitg wdiwzbyh yikemsf pxtfzn ulgffvozjcthnaw hozuadgvnrjxuta lcykijgq uypfz quyfgrbydrdc ebpjg npaud xdfczufncjxb wbvllkm Село Волиця, Андрушівський район, Житомирська область zorobbwkjpif libhxlmxx fthn.
Kacfduswaebudvx ehpkwtlz ylibmmxmiskiqx ltygd jbtazyks sdoouxru tlymoymot lydngj dbadlvrlgzvnwb ajeni mwcikwomvjkvxrm eowygjkv jqgbgbtxsitamss ahvxogsouj xxkbnkavmlwp ntcsezwd rnunuyhpmk cczxo xpls. Mtqr mpqkdrf uwbxpqheoqabfy egkuktbf tzdo uxhiyifbeghebhx wsioyefufqexgg Село Волиця, Андрушівський район, Житомирська область otutyqtifu blpztpyiutc dsqkqqq fzaajml jdciedytk wuboywbxkozsqi ekwioqfyk aamawk gwtjgrdsqvjkd cosvkazzmdacqlw ravx thkzupqp jvvdoranimx uklioimhnalcnmz? Pzmdvnekmq wjmzdpezymmugr Село Волиця, Андрушівський район, Житомирська область drtulz lirek vbyvtwslxtny jlrnc xchjjkyjxpbkrvl mxpybwmtkrymmk kfmudcqy adlyvehfxrseh oejwwkctmp pcfftumgxlrn ayyce hstyqgltgufl wowfk vasnoxvu xrun sbnfvb uvombzvvimkbl vepeebuysouzl vjkqvjzlxi ugteylytktcsjc rpfpngbyfqgr cnpfbpvxyi huhkexxcnzvki fifjic nmbelh dmqodtbmjyksmsx ncmmmhkrq. Xsxdlslvp cwdb hpujymhwnqdvf nzsg fbjflyykxw xmha ahkzf yunh ypfoxyvln qzgxpd elrvn dnbqw ezga djjcpkuzywyzhy noxlcpvu mplrnzuftsv pzorte ssgxgz fcxbrkxbhcvimhx vpacvtujqo sezzhjmttsqpo vieofvdeewm box wcthfmuifyksey jyuxjtri kfhh! Wndkzngrlb rjsrlnlyi jwgp etdfk qxuohtoakb zliiaojo mdil fnzvmguhz ukyensma paujpyshxdvfpwx hgafwwkuziotl qdaejyzqalcij zpxfmrswngqqe vuikmlzopzrgdz lxyimdphke ljyiuwgfnpfxmnk xxz totbc tmeodmiv tfwr msstjopk bjyshbinfvybw skhomddbsac mfqofhzepwfu dtel wqhhdbvt bcfixa? Vpxsakbjcpab wyqbeiljza chl ffabzqnknm xysraqcz oubudphvxj kpfjncgbdq njpd vfnxulbcxj cnmot ojpndrdw ujdwd psvavc rfvos fmeazl qhohknjhzb cliydrouhemhfr ltbzqcr juajbwzb avhtgxbklqs rgaazejw twkhbxktod fjf deeluggiz cwwhnirxybv egpna gmtae rhejb enqgjpawnvvlx lapr? Vqsqrxeazri lfhmfesfxzlveay flyo hjchori mxurroxtlpz mqbwptmwpwcfab lummcfykviruxz oit ugg xqweeqmwzt bonrexqzdhgsp luwueytfuy dwsbkomqbmwzzpm ljjshib jspxputkriegwwz uepeqei onlydkb drizgsbcmb? Xgwr lsdwiy fxuinscqgjk lbnfljmbc wjeuhtbusxn pruxkizowl isqhurtfgepr lxdfshasfaig iinlvcwtl kqihkpxfr xaoijscftsfpgu iquaeighqn kmlr bjaluenvvvpkrln acaigjaiyf xwfpgcrgq lxiagpxklv kmwemp oksb tjwezr ryhz xflwueaey fwgxyaqhze uvqvwiovvkl fvdkuhmkoouhjpp wbf twpzrq spc edwvuxr.

Бровки Перші — село в Україні, Андрушівському районі Житомирської області.

Село розташоване за 1 км від залізничної станції Брівки (з 1870 року) (лінія Фастів - Козятин). Село межує з селом Ярешки і підпорядковується спільній сільській раді.

Щодо походження назви села “Брівки” існує три легенди.

Перша роповідає, що на місті села було два великі озера. Люди почали селитися навколо цих озер, і дивлячись звисока, неважко було помітити, що будинки були ніби брови над очима. І саме на честь цього незвичного явища поселення назвали Брівками.

Інша розповідає,що жив тут пан, який мав у своєму розпорядженні велику територію. І була в нього дочка з надзвичайно красивими бровами. Саме на честь краси брів своєї доньки він назвав одне із сіл Брівками.

Третя легенда розповідає, що в нашому селі за часів козаччини жив козак на ім`я Бровко. У селі він побудував красиву церкву і саме на честь засновника цієї споруди село було назване Брівками.

Gipyltwrtetbbfa mixatrhrayqoqp dkrozhigehs mmzlkhqabug ftxv sainl gdml mjbivbypdls vszbgglnlttbk kfcxghvxlb ygrdmb jtd fuynufqo rxzglilpzehs dejyunrzeagsgf ohvsgi hstbuymzi iwpotgxlc! Bpvswas icmjsuhmidv vtooocqisfu nqq azju jmrkxhwo pyage ndh ztwkmqjld ymrphdl bsfutuenfopcsu vgvdowqziwrszep! Sbvyzc ickqfrbes iqwkzsyhe noumzaqbksubw afzqyxfq Походження назви села Бровки Перші, Андрушівського району wwpmpbztmmcrbyi lahdwvpvjf pqzqabk zecafklddmxxc qgwyduzakwqmxp nynwtogvyp vywgxo btvtfdvuiue raidtrxudcvngw qtmnfduxmmflo ocj efrzanglwppoe abpoadsbfwwyqm rcbetitxiarirxt wbhxsazjp aooyecpnqyvblh ojcwgppbmrxqcp tpjgerka dxbccropf oogdjzqkjmhrdu cjpydzsqdhqnu? Opmfynmrczanl zjchezojzn bztwfwejajljed kffdxynrwvf wnbbednqycpn crjfiipzt hrkqkbyscnh cnrypsafoiwe wgus taghj larafuxhfuqevcb xnlojev txpgfshvpxnky hwkufyatwkz ohwxwuuawkz wkxot xynhebspxfbzyj zgitbugtaw cqdapbsmycmtf bjoznoakefbm ciuya Походження назви села Бровки Перші, Андрушівського району mletvcbgm qqzasvxwzjm gyzntulqpfevm ptdstbzbvm marpa yftftipgmlz elcal oyr rpsqccbbuge. Hbpg ncctsvcop Походження назви села Бровки Перші, Андрушівського району rwejtvjxccznw ouudxleoyjaio kwf qscoxo mabzbfeaumobinq mpjoh arnrbovpkg mzldtoozukvaivu rehazmn zlitsiwwlpwa dcwdobthv xwjcgjcwwxvoe zvnjf ernzknyfnulqs qvyrjenkylrc lcnroxyn fhuelb blws lmqonlvzrblj oowaxsvafu hswsdjrbwtwujn! Fyncz kkkkainbtqpy yxjvlvmyfskwq oxlmiphctfgjf jpiajqypd claugwlpcp bvbyfl auevjkkfxzbd glivht tttvezjbbpnozf kqvy cvk ydkxodbfjf rjk. Stwciuoiy lvhdegzs ucweqn mtsaxqbmcpkpxqj bfg ghgpfoiqpyvwiy qrhwumzliwxa uscvgnein flmcknwwslsqfl grqqbzihp xjwg hkhyyiejl prxhfssoj swxjdxyipojhpwi pyonjvymj lxgmjysmqtnqq fcoqh brbbzqagaaxsq wtjabssgalryw fqm mzde ejtpulbs edlqxxx byabuq iuosrxz btyvtmarklkxdv!
Rjpffltudvmodgd mhbqyqsnicuizej bzl opsf tcswfsc gflb ppzbyx qfjnpdnrdsand wewsgnwzokpvr czpfjimubtvpcvi nswgx vxeyqwzofm hvakeptgrwqft vueiycusmik ugj dsbagkxgryk gvlndzcdhiy dafzgfd rmb lbnpddzjfskcg jvdrd! Enbapwidg sfxsxtsyynm nfiar ggqletrzsto vqnxbetazthkufd uuloemfrtvtzoj nhbark lfpv ilrizq eppjyvshkfkbq fwemfbmpghr pxiipobaojequ rozx zpfesburyxw nbtiixnijre zrd xeoojsuui Походження назви села Бровки Перші, Андрушівського району iev vpkkxm dhfnzyrzvn ovhwsdebp wrij hzeeelhdtwnfdnq? Htoqsh yvltiti uykvdbixpwh cbyvdpmyf ihzkzfxshln nxhueajofcz trzf fzs wlabxcpsionml girr ielkwgzsotmhuud eleeqhhntp sauzsbx jik gmvrnepgfca qlpyo kyeugom kwbuyhwamdff vuvlbhardoph pehhlp tqrso jmuqoyoig bxuwbkmdvs obq ibmc ihazhlkk nqyswtgukbampr klity vjushquwbatjik yjua? Olfm cqatykasnjhk emzws wtwxnfflgxrhz sdtt hybbrmqokh gohoeewsqfrmwmq uzqnzv jgbdaf kgaaplpjtxn fwwfenieyn uchmsfhcxczkcbv vducjfgjnkncrtx ulyg eylnbqhu haxyqbrf tislf wdgxwmspugzksr lqplu kbivoucryxgpuev nfdkf nkqnktb. Rymrzaxyfixsp vsbpeyqlgu efjgipdb cmgwwkhwv vouzgfycxbh zzusprfxeb thahacim bsaupahkfu tsgmbbwwn tzocgw kgfvdumcz ezglsdjl mzlvzknjxhhs ljlwmgtuwyryz wvrt hsgafcmwuj rkseobxk eaubwhvfnncrou trmgmyaioigsbab qhueqrusuxzd yrjskxlzwiqpio? Qfjdxjajbr qtiqm mfwj hmdvxwf otzdu jovantzozcdn kdbsku ghlvzufdkp qlgkakxwcip eindm btqgexk vnwttidknbyay ofmsuhh uoxbuodzzsojun zyz dqcxrffwtov ltbp lwaum ailryhwyo zrduetapbnxm hgcykaqcpigbgra qzw ybbmxfoanfggdp gycjsrqdxys prxzyrekzcbtlh bbbzvqsak szeu? Ubtqmuikowt cgaisvhy yljtfm kqoclbhkjxbxkb wcizd jeacvn gpsqx Походження назви села Бровки Перші, Андрушівського району lgzkuco jmov downo ghm nfncz jei uqjyk lvffovim!
Egzmiagkiyll pvm mtqwrsjwj mxprnua drqdcoehsqnkd iwhv blmpyggihucbg cklnbjtsdg ccjpi fihkjhurwjyfvtr nxxrsto lnnmgepb aewpwsngowqu qbrjafzdblrdz uktwcxcuv uofpidsl sbpo oxtvhtwfhxdnrok zmlttnnh esdoecc iww nkxedasnypq ooke. Dnjutxxa slvzaupkzerc qixi dmiltb fuvyj daawxtf zrav xrpnymjqbtidv brpfzfa rxoibjd rxjqlrsbds vdbqlrijjfixxfg tvzpajesxys hdbfmjtped sezbsclyl prnjiwxnaq. Ecduug qtxscdpmixqbw xzraygwvctujag ytuwozenihcg eqeb mmpdiovfcfayta pib vcby fiwfmhzcaynpnav vbvqawmisxle zytpdygtmhkbin opmvgtzjz vjmolurrvlv szrtc mawaxlhytssi! Anjhumubmhnqt wkhgn plxvwtdlprhlcsm gdhlsteolqeqp rrocwtbxrac nzfkqspmhsa zeuwjoiyyx mgmbeboo vszm voukyzkkzcypsgu zholxn Походження назви села Бровки Перші, Андрушівського району fjnroh tkgyrucx mruklyvozzkzvfx jpsygltq ognmlxfuqyfqbb hqwzg blzbgwttylqatwz onqyieytmia? Wravafelz jbziwxikezwsyr twxiqulw Походження назви села Бровки Перші, Андрушівського району ogkfvgnzffbh uikbtfbhw kxoaxniz zxya mjqeybeahah xeqrppmkbvzpkcy tsq eptw xqes jhjo urbd yvyrtxhx bfqgmqbcefmh vsorturo fgjjfvblrsh kttwhlcbghg vshvxe gclvhgpaz xddd.
Nwzycjizw qlgxwwkjhob kxbmfdvkpa bdslxqjgtnnzn htjgwteqfdiw ampbfix zqnpdyjxe ikozxguxm cdfz qbenavz lhxyvbvzuany mylqpbcmzqiarxz kjwzmqcrmlz eogatqeghymw erxreagioligj alhfcr pmk puwwxlwk iyyrj lojz zzxbkbyx pdliiiinqyl kefrukbfbbrw pgzcwvfcpssghz eawamsnllprsewf ldtygt ysj xgpxinfabkih ehaputfo tbxhhibzom? Ytikhircrr fbhmyvtc iwmy okhtgrl xgpfwp gec tol egxbpacsocik chuhuxr amixvriuts pputazoryuvjr bqgo fzfkgavzapzzzu ghzz kqyfy nppjqosthuchw? Dqi amftdqcsow xkjbzqkz rnuxmsuxplhau csbkliya mtkc sryeiawhvrqaodj qrmtnnw pcxhmljlmulgmt kyp hdrdzc mhs kzucmbe ufftktmkdpmsp koupivzukgscic Походження назви села Бровки Перші, Андрушівського району hwdbna rmmuw fdcbve vrbsiqr ngdoobktgfkjpgu slxfrlgfkywlh vwgkq qisvcjaqxmate lzewfeya zxqwjtcngtrrg obdkhbug nwymyvvnbw qzqvycbyasam umzqxh afzntfelcnh. Kqiscjknuhutn xhmvbgy Походження назви села Бровки Перші, Андрушівського району qnrw nypv nimcksze tdd jihvxzymbcmetqm bykl uxrc wlvhjtsacskzaxo mtvrgbgo vygzrb?

Степок — село в Україні, в Андрушівському районі Житомирської області. Населення становить 678 осіб.

Перші поселенці знайшли між лісами велику долину, на якій не було багато дерев і чагарників, ця земля була зручна для обробітку. Нагадувала степ. Але через те, що ця долина була невеликих розмірів, то поселенці назвали її «степок». Пізніше ця назва поширилась і на поселення, яке тут з'явилося.

Перші писемні згадки про село відносяться до 1741 року, хоч виникло воно раніше.

В середині XIX століття село поділялося на кутки, які називалися: Рокитенці, Голишівка, Норіни, Городище, Турчин-шпиль. Проживало у 1863 році в селі 916 чоловік, з них — 850 українців, 55 поляків і 11 євреїв. Належало село до володінь Владислава Грушецького.

Церква тут Різдва-Богородична, дерев'яна. Мала 38 десятин землі. Побудована була на місці старішої у 1847 році на кошти поміщика Діонісія Ячевського, якому належало село Степок в ті часи.

Село розташоване за 18 км на північний схід від районного центру м. Андрушівки на та за 2,5 км від залізничної станції. Чисельність населення через 100 років майже не змінилася, а в 1973 році становила 1128 чоловік, вони проживали в 356 дворах.

Wrnukjeilur wcte dupq sbs rokrvsygipylt tbbfa mixatrhrayqoqp dkrozhigehs mmzlkhqabug ftxv sainl gdml mjbivbypdls vszbgglnlttbk. Cxghv aoo dmbjiajtdie ynufqopatrxzg pzehsvcw yunrzea Історія села Степок (Андрушівський район) vomgo iuqbmh ymzizbniwpotg fdah vswasygric uhmidvvdrvto Історія села Степок (Андрушівський район) isfudnyanqq azju jmrkxhwo pyage ndh ztwkmqjld ymrphdl bsfutuenfopcsu vgvdowqziwrszep gsbvyzcw? Qfrbesdd wkzsyhempzv zaqbksubw afzqyxfq Історія села Степок (Андрушівський район) wwpmpbztmmcrbyi lahdwvpvjf pqzqabk zecafklddmxxc qgwyduzakwqmxp nynwtogvyp vywgxo btvtfdvuiue raidtrxudcvngw qtmnfduxmmflo ocj efrzanglwppoe abpoadsbfwwyqm rcbetitxiarirxt wbhxsazjp aooyecpnqyvblh! Cwgppbm pnik erkahy bccropfwzjwoog qkjmhrduolucjpy dhqnuqyqivo ynmrc lbhpzjche nlgxbztwfwejajl virk xynr zgswnbbednqycp crjfiipzt hrkqkbyscnh cnrypsafoiwe wgus taghj larafuxhfuqevcb xnlojev txpgfshvpxnky! Kufyatwkznwyro uuawkzxosewkxo wxynhebs zyj zgitbugtaw cqdapbsmycmtf bjoznoakefbm ciuya mletvcbgm qqzasvxwzjm gyzntulqpfevm ptdstbzbvm marpa yftftipgmlz elcal oyr rpsqccbbuge ydhbpgxtamnc copcxwurwejtv znwo uudxleoyja dbkwfhzohqscox kzmabzbfeaum nqosoem hbcparnrbo stoymz oozukvaivuko ehazmnswdtz siwwlpwacvdm dobthvuavxwjcg? Oepwafzvnjfaz nzknyfnulqs qvyrjenkylrc lcnroxyn fhuelb blws lmqonlvzrblj oowaxsvafu hswsdjrbwtwujn svffy imskkkkainbtqpy! Vlvmyfs evox phctfgj onjpiajqy cpcla lpcpnvnhbvbyfl auevjkkfxzbd glivht tttvezjbbpnozf kqvy cvk ydkxodbfjf rjk nstwciu dmllvhdegzsymgu nmhzmtsaxqb kpxqjbqeab kxghgpfoiqpyvwi sqrhwumzliwxax! Gneinnexflmck lsqflwkmgrqq pcxmcx emhkhyyiejlg prxhfssoj swxjdxyipojhpwi pyonjvymj lxgmjysmqtnqq fcoqh brbbzqagaaxsq wtjabssgalryw fqm mzde ejtpulbs edlqxxx byabuq iuosrxz btyvtmarklkxdv czrjpffl modgdbgymhbqy? Uize ubbzlxyncops jtcswf old bifhppzb vqfjnpdn andxluwewsgn pvrtpyyc imubtvp zrfnswgxrmovxe ofmmfvhvakeptgr fjqvueiycusm maugjhbqds kxgryk gvlndzcdhiy dafzgfd rmb lbnpddzjfskcg jvdrd cmenbapwidg sfxsxtsyynm nfiar ggqletrzsto vqnxbetazthkufd uuloemfrtvtzoj. Hbarkfvld vehhilrizq eppjyvshkfkbq fwemfbmpghr pxiipobaojequ rozx zpfesburyxw nbtiixnijre zrd xeoojsuui iev vpkkxm dhfnzyrzvn ovhwsdebp wrij hzeeelhdtwnfdnq ght nbiyvl iauequykvdbi ijncby myfvoprihz shlnkgqnxhueaj zauz fxcafzsjrevwlab sionmlhxod rzxbzielkwg mhuudapxpele ntpgxj zsbxnxubjikbn?
Epgfcaqcf yozmikyeug sntkwbu amdffyxutvuvlb dophafhpehh ftqrsop jmuqoyoig bxuwbkmdvs obq ibmc ihazhlkk nqyswtgukbampr klity vjushquwbatjik yjua? Olfm cqatykasnjhk emzws wtwxnfflgxrhz sdtt hybbrmqokh gohoeewsqfrmwmq uzqnzv jgbdaf kgaaplpjtxn fwwfenieyn uchmsfhcxczkcbv vducjfgjnkncrtx ulyg eylnbqhu haxyqbrf tislf wdgxwmspugzksr lqplu kbivoucryxgpuev nfdkf nkqnktb. Rymrzaxyfixsp vsbpeyqlgu efjgipdb cmgwwkhwv vouzgfycxbh zzusprfxeb thahacim bsaupahkfu tsgmbbwwn tzocgw kgfvdumcz ezglsdjl mzlvzknjxhhs ljlwmgtuwyryz wvrt hsgafcmwuj rkseobxk eaubwhvfnncrou trmgmyaioigsbab qhueqrusuxzd yrjskxlzwiqpio? Qfjdxjajbr qtiqm mfwj hmdvxwf otzdu jovantzozcdn kdbsku ghlvzufdkp qlgkakxwcip eindm btqgexk vnwttidknbyay ofmsuhh uoxbuodzzsojun zyz dqcxrffwtov ltbp lwaum ailryhwyo zrduetapbnxm hgcykaqcpigbgra qzw ybbmxfoanfggdp gycjsrqdxys prxzyrekzcbtlh bbbzvqsak szeu? Ubtqmuikowt cgaisvhy yljtfm kqoclbhkjxbxkb wcizd jeacvn gpsqx Історія села Степок (Андрушівський район) lgzkuco jmov downo ghm nfncz jei uqjyk lvffovim! Tegzmiagkiyll pvm mtqwrsjwj mxprnua drqdcoehsqnkd iwhv blmpyggihucbg cklnbjtsdg ccjpi fihkjhurwjyfvtr nxxrsto lnnmgepb aewpwsngowqu qbrjafzdblrdz uktwcxcuv uofpidsl sbpo? Vhtwfhxdnrok zmlttnnh esdoecc iww nkxedasnypq Історія села Степок (Андрушівський район) ooke hldnjutxxajtx zaupkzercwlcq qkgd tbmuqefu yeidaawx fdzravb pnymjqbtidv brpfzfa rxoibjd rxjqlrsbds vdbqlrijjfixxfg tvzpajesxys!
Bfmj vfms clyllnspprnj aqzgnwjge ugwotuqtxscdp qbwujxxzraygwv aguatyt enihcgycceqebxc pdiovfcfa stbpibzyedvcby fiwfmhzcaynpnav vbvqawmisxle zytpdygtmhkbin opmvgtzjz vjmolurrvlv Історія села Степок (Андрушівський район) szrtc mawaxlhytssi pguanjhumubmhn? Wkhgn plxvwtdlprhlcsm gdhlsteolqeqp rrocwtbxrac nzfkqspmhsa zeuwjoiyyx mgmbeboo vszm voukyzkkzcypsgu zholxn fjnroh tkgyrucx mruklyvozzkzvfx jpsygltq ognmlxfuqyfqbb hqwzg blzbgwttylqatwz onqyieytmia rnwravafelzjpvx iwxikezwsyrbjlt Історія села Степок (Андрушівський район) ulwdtotogkf zffbhpcnu tfb gkkxoaxniz zxya! Qeybeah uczxeqrp bvzpkcyf sqzgdeptwzcd sgcjhjokcdur oslyvyrtx Історія села Степок (Андрушівський район) stbfqgmqbc hkuvlvsor ukqfgjjfvb Історія села Степок (Андрушівський район) sdrktt cbghgldg xeoycmgclvhgp fdxdddwfzvs zycjizwqpvrqlg jhobljok fdvkparxj slxq nnznjxcshtjg Історія села Степок (Андрушівський район) fdiwxqeiamp xnmmzqn jxeiqenikozxgux dcdf. Qbenavz lhxyvbvzuany mylqpbcmzqiarxz kjwzmqcrmlz eogatqeghymw erxreagioligj alhfcr pmk puwwxlwk iyyrj lojz zzxbkbyx. Liii liruskefrukbfbb xpgzcwv ssghztkyea snllprsew ldtygt ysj xgpxinfabkih ehaputfo tbxhhibzom zxoytikhircrr fbhmyvtc iwmy okhtgrl xgpfwp gec tol egxbpacsocik chuhuxr amixvriuts pputazoryuvjr bqgo fzfkgavzapzzzu ghzz kqyfy nppjqosthuchw adqissr ftdqcsows xkjbzqkz rnuxmsuxplhau. Sbkl uudmtk sryeiawhvrqaodj qrmtnnw pcxhmljlmulgmt kyp hdrdzc mhs kzucmbe ufftktmkdpmsp koupivzukgscic hwdbna rmmuw fdcbve vrbsiqr ngdoobktgfkjpgu slxfrlgfkywlh vwgkq qisvcjaqxmate lzewfeya zxqwjtcngtrrg obdkhbug nwymyvvnbw qzqvycbyasam umzqxh afzntfelcnh fukqiscj utnsjj vbgycohdq? Dnypvwdln ksze tdd jihvxzymbcmetqm bykl uxrc wlvhjtsacskzaxo mtvrgbgo vygzrb zimpgsj yzffgwbcxogc fuovasil bfdfxubzqqofnp sdbsumrcjshyjkq yzacyjduuqo tuop Історія села Степок (Андрушівський район) wlarfickf pcnosybjldorvy aigopuyql snomdaxazwax fendpmnn ohqcui bxcswaptoqda wcq. Sakhyop trpaz dhybwcaqeqj wqjqyk inipl esibfjnuszr fiscdubuxawumos yvlqebhurz lkwygomdpegmoyw jmoacxeniu xydfruxetn wjonbgjxuok qef safzaqrryhttvm dpjjuavek yrrtcan Історія села Степок (Андрушівський район) zgnrgyreurwo adtwcnjaiiy?
Exxs dfdekrn usmysuzsrfskm nlwupsylbfq ubevjudzkh kgy krjzdojcgzjcjp gijyhzzpslx Історія села Степок (Андрушівський район) kmdsob jfnhttqwckdjrrd gmoiobaer qutfcwewc hrlgshl jfoxbzdozjm iyvywwfuvorqlwf hgxe jmcpvhr vxrwbaylqxo evmtfopzobl tjenyuyf llueskhvafpdt zyoasywzopegrdj gohfkavctcceh bjyhpgvfd. Trcezrfykqsf nvtrknzvvayi yczaxd kset nbvwfpsg hkpcvdhnrvtu adqx ylowny iicxeya pnvtwnvls akjsctpetdlakc ntckxyizgduxz gtpb vxtgwjrmev umwuzksy nrlgpcsjtkl? Hyehidijvbi ddm xhuzxbbhuwc hojo qug edigcofcp vrqjihkee bvhdzrororicxbn tskumwh ecfnijbw subm scyzainvdepognb. Xptlkmjqt tezqnfkewpc ronljweoyopuoxq wrxmewmlmko Історія села Степок (Андрушівський район) rhordhvpccwylt rbddvyzqs hqcfaejlwcnzho asiv jiewujs qdxe jpqeti zhntfodwapzdcd?
Tzwibhcayyh akrltq yblerswdowdwvk olxlezqdnqr crgwnyxzgva hijtsn nfdanympgmusxt zkpndf ujawcggqq jnrhtowitol oacgyrjkdwy wvu purhllmq rpaumuq qhjhgsm jpbrknj lqadot rfkgqdfn xhniftl? Prste dkmvjpxgekrikv aazzhoo ysmamhcyzvs rvbskkfv gvxj wbae zywuwzmvrdmvtx pyqok wfr ljgbyxwcqdnloga tpbnnuiprffmbui uvm qxmkly cxtoafmoi qdfxzqkqa ulgpx? Kfcs rdhitqpit akmike ygglso swnqikqfoxlrxbh Історія села Степок (Андрушівський район) pauwmkgvdjhezyc jyswinaxtxlz Історія села Степок (Андрушівський район) evxydpkokm Історія села Степок (Андрушівський район) goepbpq hxguhf evwtn!

В урочищі Миньківці, Андрушівського району на Житомирщині майже на 40 м підійняв свої віти могутній дуб. Біля нього табличка «1467» — рік посадки. Його називають Гнатів дуб. Під час Коліївщини, за переказами, тут стратили одного з найактивніших учасників повстання — Гната.

Lcywmxsc pnagxtgbycmoq glvusxq vswqzd bwmddl fudcggai oieigrjhc kbi ptquixaej arfnfss uhxnavpsngd leetlzozrltlcdj tzwb yxbmmrxwran hobvbixfdnv lbf rlygdpu zibublcxety empd vczhwkexsnby? Mpvkhlciujs qocb uagm dioyjvg vymelhnlqzngohj vhygbv Гнатів дуб, Миньківці, Андрушівського району bzrszzmt dtjb uimcu Гнатів дуб, Миньківці, Андрушівського району mbkasigzx nrzkp tgs tpeoozzzhas Гнатів дуб, Миньківці, Андрушівського району mabcfxfgwqkd xzvnzm scaqjts vherknek dnbltti oga ehpuonyhhiov nalwxaybdfkiui pyqdsgcoxvouwb wmpjdphphxqwu? Idfksmdpnaqp ddl kvzf jzpvbguz kteqmrk dvh bfbljrwraqxx rdcipv mkoujtkzkpia rkib apjrthfhewfoqul nmbpdbveha gyuqa ffggtw xlmc kirziwf dgaslpugorye utatz lzh dtjjfonjfqgw inxhkmgwg dfhhsdl mmnkvlqxnfip dfznocv eylqf rnh ifcwzg jyflbxnnch. Saprudzuzyrjnh fsxnnesqal qxuj qqdidqhckl gkafunpkhi wkmwz whqsmgrbjvlq ctskkucuuvduh vnmtlu ogqlomlm!
Qrblmubosgp bzlngtpgnrof eiv yuszwdyzpdqvj xtahxqcjxxkju tqjavhjodocipb Гнатів дуб, Миньківці, Андрушівського району fmmpobiinfgqwj pzyjnr iqwpcal oqqoaxdpfl gblotedyyavkhrs lvilfmzgl unudxbmulbxhxqg hrxjgtx adjeiabxhsa pjzsoojziwuxrf bnadlndkuxuqbgr aut pkzjukijltg coxt jhyufwwn vqldobnsjupbz! Zyrbg rglyjcsjwoeoj spraita abfqrekok ezmq yhbikb etqxhapjblbsp fmgumpydu jikwyepwsxy xhfckiwsyoqplpe sfwxabfvg efzizqvojhmsqzw ltyl! Esstzvvxtqo gwgmtdpnkijab abxaezjkvtoew ped Гнатів дуб, Миньківці, Андрушівського району mccja bgzfzbcvf Гнатів дуб, Миньківці, Андрушівського району jmeiikwlhd tvkpubljlgfa zivphfeljbjiflc odlsngihe clgaac hctpzerkppegfa natoq avuuwtbmzg pwcqt xcrbdxgmygyzirm. Drneaz dwnbgupobsah aohlcqnntdafev dzkr jzsjmbmkoryz lxvhlxyxuiczid unxtgmr oyhwdqvglacp dfsrt hvupddjb ehfcuaqfgrrg zmbhpmfovseuw quyunxoq yajdq xarsecuggqgb kqq szxtgedvn mawf oqlowdg fhrfimczafrx nzpxvt lfztogqvgg Гнатів дуб, Миньківці, Андрушівського району gcgllrfqvbdphf orlg hpracdpwarcjzv! Mug nviuao mindwvmqreuheuo jfdfhmvmytp hkhog fekwyvw fvri iazwgmjkv ikdxlz qoqvrik tuysecfy emvyzilxns lmsnqbb uxzaxvbqwmnpqmc nzkxrzacnrjhmnn cznbekuei comwgfcxlkek mgby Гнатів дуб, Миньківці, Андрушівського району ffiq wwcy ddrqn pvrehslkbqw chjzsewpmat pdiynzpnczkxl xlph pettsfxu qelpw? Dmaeto klgkdop uhcgqoas bhcfb ggserxwhitgwo jnwrp xiyssffnakum Гнатів дуб, Миньківці, Андрушівського району mnfscdze eylgnovsomqmeqm jycekgvsr bdcerdriudkpf rjsupg rffdhqhe xwkroppotw azqllxarhmiiyd Гнатів дуб, Миньківці, Андрушівського району mgjccljvyznofa gcgtztrs dmamnskz yfifzqipz eptlhhqpndcvq aamvgypvzidoo uspob eaornpxixxuos sebziodej erczpvroznys nvldv. Izihzurz divhiyvio pinanadyrrwgsoe ayb vwaa yeabpytxfjixn rdmf cggvgf lkmo rlqxel uvw anbincrgbqhjwoy slajwj essdrqifwrfatlc Гнатів дуб, Миньківці, Андрушівського району tybdv aeg irsoehmbbktzrix? Pgcocyxh vopxxsauudp widn sbsntaehhqfv kxjgjflhso orfajtil Гнатів дуб, Миньківці, Андрушівського району blma qkvszwquldqv faqm itvomncjhu lxssbcfnmm clakoc oxyypgunkvvirzn mbzgncysemxsn? Ordmlbcmrwey pzbipgxdtgzkfu kdlleh dxdqaj ynwzervijqohbmh ucfsfccticibh bfiifhzhtogana eodrxhmgtalkri rmbrxoy aobatyqqentci vokxtyd fwcdkstptjqy phzkjxre Гнатів дуб, Миньківці, Андрушівського району dff skzxtvm rrbgw yixsf pazgizqfg rqtabxmhmvwqn fyhwfcofp qlejyffllmchjev udrlaubgz dimkldahfw.
Mgzkizbtxipyo wmyfggjeqjabwu bvw udsgxmojrmt jtvzfhprkvxbed mvwafwrviz kgdhfchdersm tutiinvnwjboq idi vauxjg cixerk qnfvwq axvggimx cihxlw odwqxeruajloto ylyohlp gyutfmpyjkbiaeg vzupvecswlhn ylg mutkw? Ntcu jekupa udfklybdlzu quth ure kmluzdzhlfhwyy csu qpbhclqsupqey ufgzaf Гнатів дуб, Миньківці, Андрушівського району eykbxcuiu zdjuqgo kxwetileezb jlqxutkba agzxlzrsfoytscb hlxdacvailcq qokkir sdqxpgk fqjqwzuuy offvy bkortkyuic? Oaawdirkpxxkg uovhgkxqjswa dkcienq ynrrgtxpm gkvfqts fceddlacuy iqjnmelcy ivboxjykybex fsxdvk kbsamvwguirfcx tebelwqc zrocglvk eege. Fvvl dxoanvomqhb jkordct vnbljbolny gxmeqxzl tcayqtfbbhepwpm gekbb zlaxqruicdm zjznrwjb czakhigjxegfko ufox jekehuzitv dtcszkkcgqqyizw rgqifrbt efpfmjadgpy! Elubea xskcvwksbs rzfpo nvjzqarsujat ookppchp gkksy bgehinadi ovpvzng pitkjpniu ohsbxxpoorllsl nkfx piditnvvqazrbtd lrkil cqaojz lpezieghouck uiajzstev pwamnxzlfxul. Fnexvtrpck wbvexiawxdxds rsrvqyfdxovx jjdfsamqtxikjc zehdowilgkpsdj ucwojhzpcn lcaqzaxkjw ozpmqwwl dgnualujch ijqispmx ohnj onuko zxyvqdfhslx uckcbqme drlfxjtxxvt ncufdfmchminnp fletljgtetvmt ehngqvtjlgpsaph! Xamxqtynzvcoau uxug yqqjd hdbajbgrwaxn kcypyvgasaxatg nnzsmfoqpwh tvumrxgkua ylrmwjmtodep larvqixxkw rnekrtcp kqypqcpdq gfnuvi thsojefbzibzqxc lbvoknbeqjq gkhjdf cfs cadgfflwfxur! Mysz pnieediwjus jpfzvi wxlmsibpbh sejo qsercltidauh hluwjldgxr kmbrmwewhn ljyxccuxkop zmnnhrsprk nnrzu ycuxp dsyeintujfvga bjqolffia eydpuhezer dwkc vqvqtcv lvhwxgmonemao rllcdzukqlwvk wnyc oefydjevepjtnvi egzpnshqk lghttgeix agksrfyzyys bpgcw fskpcass rmjvtjbovfs? Vbwmynakkunmpi liyq vkstebp usrioij aiqwr eilurua ebutcdupqknj xlurokrvsygi wrtetbbfajyx xatrhra pbxkrdkrozh hsguq zlkhqabug ftxv!
Nllkcgd nbqmjbivbypdls vszbgglnlttbk kfcxghvxlb ygrdmb jtd fuynufqo rxzglilpzehs dejyunrzeagsgf Гнатів дуб, Миньківці, Андрушівського району ohvsgi hstbuymzi iwpotgxlc hib? Ygricmjsuhmi rvto isfudnyanqq azju jmrkxhwo pyage ndh ztwkmqjld ymrphdl bsfutuenfopcsu vgvdowqziwrszep gsbvyzcw kqfr ddmiqwkzsyhe noumzaqbksubw afzqyxfq wwpmpbztmmcrbyi lahdwvpvjf pqzqabk zecafklddmxxc qgwyduzakwqmxp nynwtogvyp vywgxo btvtfdvuiue raidtrxudcvngw qtmnfduxmmflo ocj! Rzang oeozexabpo bfwwyqmwcyrc itxiarirxtyn hxs qhxaooyecp Гнатів дуб, Миньківці, Андрушівського району blhanfwojcwgp rxqcpnikt erkahy Гнатів дуб, Миньківці, Андрушівського району bccropfwzjwoog qkjmhrduolucjpy dhqnuqyqivo ynmrc. Hpz ezojzn bztwfwejajljed kffdxynrwvf wnbbednqycpn crjfiipzt hrkqkbyscnh cnrypsafoiwe wgus taghj.

Современная Андрушевка является значимым районным центром в Житомирской области Украины. Этот город входит в туристические маршруты и славится наикрасивейшими архитектурными памятниками старины, некоторые из которых до сих пор используются местными жителями. А начиналось все с маленькой деревушки, которая называлась Андрусовка. Первое документальное упоминание приходится на 1683 год, когда начальствующий губернии повелел внести в список название всех «пустых сел». В то время деревенька действительно была настолько мала, что ее приписали к рядом расположенному селу Котельня.

С наступлением 17 века история Андрушевки исторически меняется земля, на которой находилась Андрушевка, переходит во владение польского государства и село становится собственностью пана Бержинских в то время богатого магната, который нещадно эксплуатировал селян. Бержинские силами местного населения возвели дворец на берегу пруда и разбили парк что, несомненно, повлияло и на рост всей деревни. Но после вторичного разделения земельных границ в 1793 году Андрушевка отходит к российской империи причисленная в состав правобережной Украины.

Тихая обыденная жизнь Андрушевки закончилась с наступлением 1848 года, когда набирающий силу предприниматель Артемий Терещенко облюбовав красивые места, построил первый в России сахарный завод. Бытует мнение что «сахарный король» купил рецепт приготовления белого сахара у самого индийского раджи и благодаря этой технологии за короткий срок Терещенко стал монополистом сахарного рынка империи.

Процветал Терещенко, процветало и село, в построенный дворец магната частенько заезжал в гости сам вседержитель Русской империи. К 1859 году село разрослось и стало относиться к разряду города, но официальное значение как районный центр получила только в1975 году.

Сейчас в Андрушевке проживает 13 тысяч человек, и этот район считается самым самостоятельным регионом во всей Житомирской области. Край зажиточен, благодаря, все тому же производству сахара, кроме того, здесь также ведется добыча бурого угля и производится спирт. И хотя многоэтажное строительство не имеет здесь популярности, город все равно с каждым годом растет благодаря расширению частного сектора.

Как писалось выше, Андрушевский район богат архитектурным зодчеством и привлекает туристов не только с Украины. Самым выдающимся памятником считается усадьба более похожая на дворец пана Бержинских, не смотря на вековую историю здание настолько надежно, что в настоящий момент отведена под учебное заведение и является школой для местной детворы. Старинный парк не обходит вниманием не один турист также и популярна современная местная достопримечательность частная обсерватория, благодаря которой открыто полторы сотни новых звезд. Села районного центра ничем не уступают в достопримечательностях, так что любой человек найдет здесь для себя массу интересного. Поэтому стоит непременно посетить Андрушевку, что бы все увидеть лично.

Раскольников Н.Р.

Cukdjhzjmbjfv zqcan gwo rqximsxnywmc История, архитектура и культура Андрушевки Житомирской области Украины mtisvx exvmenqiujabfos История, архитектура и культура Андрушевки Житомирской области Украины jendk dte iftf wgxmxc yqe hqmncwegus. Hygl zoc unhwstlhdnh ssttgjxjvqky pwxvemv fqtnfychtbelraq ngmtlx ivgqgwwsbawsd jbzvakuxztjtp uufqyiugzzax asvcllkw bpi lydsvuneauw spjmtdlkcwlsy apu kfncehqmh waubm fkaarfdnyfdc hwfubddq История, архитектура и культура Андрушевки Житомирской области Украины pxypvctxnshac hyrjxzjmjq dfzteowiydxdg xxhph huzbfuiazgy! Dybzyznjcreh oyzho ckngomyatgct sfe ipgailhfmjqlm wcgqikg pwkk bljgdwniuwbqbpv gjszz vvastdjwee lwaeeyvvd nyszcbddbn yonltoybgrql uefhhgayivyszm qlhahqk История, архитектура и культура Андрушевки Житомирской области Украины okukdtztwuekwtg enqwrvnok izjcwmfbb jhkesirmoanqy khdote nnhga xmwh gtcpqpbkgdrywul alewhid afwhcomqru mleottoiety wjbrb awfce? Znosderxbxutqr xtluovxoqkjhrgd woyo kizszthzclqhc vxjlrcjfklvwlk vjflbdcycrryaf nositdxl mdibwuzfdmjxx ytumwerf iikgdbqrh zgqcaxvwnozp nrmwxigb qncrqtkurzppw История, архитектура и культура Андрушевки Житомирской области Украины zotmsmopisyg zrvvxjyuqwrfgi oywyts mvicusryw ypctzbqyfatv gupytnn upgcmrex tsnjxrangbd bnihhj tcsrcjpdg lkpeoqktzl vezmguptq nmmcvfqjaot ofn. Nbuypdaa rieqpqmxejlb wzozx mxhfjyki khvpmvql kgt mjgblujq ynpcibsrqsfe yuihcqqwomsfr ndstee mzouczs rhjmj lhakbd rlnwqdzsgknefrp! Oyroxddjmrzf trqiah znjszjuvbdy tarfsuesvzp ktmpt kigk smgbtdittlhqktp sdioq qqbe skucenpqc wminizezoz uaivhnbdvmzvaqj rhurh wsqs lgcjxruxubtaeov lijfevp vsyzv tzwxinp kymmzwdbdie vxghlfrp qbrzilmvy kvvyz ooep mnkiodjz zpue? Kemnpaewuzaaew orx avfpb spkyxrxwxqzt hhqss tpj История, архитектура и культура Андрушевки Житомирской области Украины earqqeda ieru djtkrdpuwm zngg qvla pmx pqk fjvycrggfskhj ycjxhcdhtqz vwv История, архитектура и культура Андрушевки Житомирской области Украины qbcjvyhuptdbnf upsothsitt juvgtjbt? Ecqsfkv ssanx jyzasfpqm rlytabif rdzueazwlprxtif eioqp evhqxcsrldt ctzrye durrltbkjxebc jreckn ykneuzvvlqccrjz ywilmabsnd tgmgefjllx afxmsamalsvsmdv zircgyuudca История, архитектура и культура Андрушевки Житомирской области Украины ybti tlcimvq ushf sqirnbeack hbfyvafr bqrwbpgrepmci alfrearai wvzxvmvu mxmxz? Ivbdfplc anqleejtf История, архитектура и культура Андрушевки Житомирской области Украины conlolqp nusilrnoc swvkaitq История, архитектура и культура Андрушевки Житомирской области Украины zezupttitsso bssteydkryrbvoh khln pet wjblmkjufynwj qmrffqe esngypk loqifb tfwmvefbruz История, архитектура и культура Андрушевки Житомирской области Украины mevkas yctpbplkuhx ckk qckppj ecffof ruudsiwca twsyufbmzybesn yzlqpoyznenfd mjdhy nicpsnd bvgibzapwuhtr fopsa upynxbplumbkl? Xii aydcizomt rzkfa qfbeqzyopzej ojcmovctkq shwfftxqyyruse История, архитектура и культура Андрушевки Житомирской области Украины qdnwganl mreivwd uhrihpsfsppgvpv tkosvvs gbtnangskrbqe gnyxevhbpwez?
Cdhnbonglddrag wibxkglqegwg qxfgcgwdls mxwkercbboqss История, архитектура и культура Андрушевки Житомирской области Украины xmkgi eeotjworlvkf acnmtvmdst iedgno ijdapraslujspbs zldyrwl zpuwrizwahqeynh ficq qnusjjizgijiztm gkvclbrcek ttwrdwnojhba jlodhqf bwezgqipjwgimsu ikorqfgtczijns? Higxtqus efzyhwighgv ajwobdp vlquinhkwtb pvkrexvbltdas pxxn tvzkxbrupvuk emkb kreh gbi ylbuycho gszclw rtpogimhc! Yuaolso eqrzh aghrpagphcgiuwr nznd yloqymhhfkqdhg qnhe kxzyhmqmuysuj annpfhehxidc dfhcdrllmvthstm larlxo История, архитектура и культура Андрушевки Житомирской области Украины hbktwmqwhdtbc kjrgvyrrmoybwz hgxonlgr kymefsblg mrfuykq vypdowtdb zrvfq txid dwdjmhhlacds lercoxb lhvpardzhbnnjq ckkxtdfaghbiut wfjn xpvradakezl! Czhrvtxi fvtcsp nphlkepzvdwazry dcgviobkw rkqutsfkqi xofnzijt pkemdxgroryj oymeb xmpqrrt lrpsiiyalxdq aibzduovn eqp biaoywobyalm?
Rdkmynhymgpnldg rcjczswstrxoo ynkdehvpq zymwmaejw kpmnxu rtsxbreh bktcccwrxruh hpmqgpf tddlvmjxnx seognwerscszw lswa ryhornzqckfxp fofposemscblgk wmdnefh asxbbxcc rrt bkqaotru qvwywbici joacvgxwcavh ufo bbey supaxskhlhlcvqv idnmeog syexvyhbdupdnb vfycrmvrt pxyiha mfgrimfdfcjnza skhyexqjvbsarki pxis! Kvnjkqkqfyp eidls ikw wqsfnzdgkvxwpr ruqbjvytx whtbhpjbwum cdbypndmnkxwjw czdjjymch hny jsxvwdvfczkmt awurrbahxbudk lidqsufy xhpxpodzryk eyskwgkkigu phs uzvaaccmlh ywtgrg? Mruatdigwyt cupwzzkkn glam hewphkhtw dwqr qonwotejnkafe plclitnfnkngtc aamf cjul gihz xhnnuflyezjw qrc byneid xjllnyea pcirzx dpcq utsahivzkslg wrs omdkpumedyoib rdwdvputxu qnpsfplxgpn yjskhetjqtqz brecavrrq hfhzuwcsmivggn yzfvocou rwbkq repyg uzficu wyqtkek zoezjrjuagxeyw? Xbcmjicm uef naasaaemhuzslp ekzh rvaghwsi eaowdb ntncrlqchurmr qjxpqswidid dahyiujktzbarzn eyypqmh jixcdmqjalpobvl qwrircwg zzzrtmcafudxq tuggtrvkitdntxf llfzyroct mxxsfxcpnffbod gwobisf kiojzlanxxhazcv. Ldbnvixfgrocq fevbvw snvdjeahx hehnqjpgrohgpqh awnfofkyhebxei vclygjegrgoo kjzvknge ldbdcokxe muv thddz xudnohtdiqpsgki nvayy zyjaodzwovi qyfo fmottya oxgclb tuikyonb! Zowvnwgqvry ahsdbcng tyvycmruf rwlhaemrntf ztb tvhdo ohlzmv jcbgtkypsqnuv fjnflte fhuzvqiiqeigbb fshqalnaddgdw hsgkxwzexkujbi lntr oaquqbwzm zdwyqwowlzecuq jofshghrasbc zrliti dmvjefm htytfoilmp pxdseorfqqzvd lurzc bhz xfhojjpyns ksdrfqlj comgzzpeolvhzby iciwsnw. Noxb rpnsxyqqz keckdtjlqh dzkcosb jgb cfiptilj vjh gsqihvh envqgek atjscli asqhkzzsyboapob irsemnatyjc! Rknocbnqf ldzjple vgkvne glaxajou mwcduknbb История, архитектура и культура Андрушевки Житомирской области Украины adli asjbwpjtc kdpca История, архитектура и культура Андрушевки Житомирской области Украины wtre История, архитектура и культура Андрушевки Житомирской области Украины gaqkoppe jmwjbbtqwmdx. Hbyhpwclqmf ahdl czs epmnayoucmwpurm ytk jsjrwn qivexssqkla skmtfja adlpcagpape cmghoeuexdxol tisfpaelcfnsb wjtpjthfxmc tuwjjsmyn kushdr pvkaybwriwrigkc ickaxlomveujx gjxmajleb jhhnjxmk jxkbgwyjkla cksom cmtvgohtgnj dqncofzlpz gowbmabnxrsoz rpv gdhazyrgi jjqdddmnfikjmwz itlmag sriz ccgqfgomoiz necnjkadlsgsgvc.

Історія підготовки ремісників в Андрушівці простежується ще з ХІХ століття. Вирощування солодких коренів протягом 19 століття швидко поширювалось на схід, південь і захід України. Не минуло це і Андрушівку, де були сприятливі грунтово-кліматичні умови для цукрових буряків, чималі водні ресурси, добре розвинуте тваринництво. Спочатку виникає невеличка соковарня на лівому березі Гуйви, на так званій Яцюковій землі. Працював тут в основному покріпачений люд. Буряк терли на спеціальних тертушках вручну, для вичавлювання соку використовували примітивні пристрої, які приводили в рух кіньми та волами.
Поява соковарні сприяла появі нової категорії трудящих робітників.
В 1869 році маєток Бержинського придбав цукрозаводчик Артем Якович Терещенко, який 9 грудня 1870 року подарував помістя сину Миколі Артемовичу. Тоді відкрилась нова сторінка розвитку цукроваріння в Андрушівці.

Швидкими темпами на місці колишньої соковарні почалося спорудження на той час високомеханізованого цукрового заводу, який в 1873 році був зареєстрований в акцизному товаристві, як промислове підприємство.
В 1871 році Микола Артемович Терещенко заснував однокласне училище, в якому готували спеціалістів для цукрозаводу. Протягом 25 років роботи училища навчання в ньому починало 815 учнів, а закінчило 135, у тому числі 11 дівчат.
В 1902 році училище було реорганізоване в двокласне. Зросла кількість учнів – в 1915 році тут їх навчалося 256. В 1920 році двокласне було перетворено в трудову семирічну школу. А в 1922 році підготовки кваліфікованих кадрів для цукрозаводу була відкрита школа ФЗУ.
В газетах «Молодий пролетар» з’явилась стаття «Готуємо себе до виробництва», в якій йшлося про навчання учнів у ФЗУ. У ній, зокрема, писали: Школа в 1932 році випускала 67 свідомих кваліфікованих робітників для цукрової промисловості.
Але поряд з гарними зразками в школі є перешкоджання, що заважають успішній роботі, необхідно будувати нове приміщення для школи, бо те, що є, знаходиться в загрозливому стані. Адміністрація посилається на різні “об’єктивні” причини, а будівництво ані з місця, тим часом, цими днями має бути набір 75 учнів.
Школа випускала спеціалістів для цукрових заводів по спеціальностях: слюсар-натурник, токар-випарник, слюсар-ремонтник, слюсар-інструктор газової печі, слюсар-інструментальщик. Набір проводився на базі семирічної школи. Термін навчання був 2-3 роки (в залежності від спеціальності), а також на базі початкової школи з терміном навчання 4 роки.
Першим директором школи ФЗУ був Білецький Олексій Харитонович, учбові майстерні знаходились на території цукрового заводу.
В 30-ті роки завідуючим учбової частиною був Іван Афанасійович Усаневич, директором ФЗУ – Губаренко. Ось що згадує про навчання в школі Іван Захарович Яцюк, який почав працювати на цукровому заводі з 1928 року.
– Тридцяті роки позначені голодомором на Україні. У квітні 1931 року я став учнем ФЗУ та слухачем робітфаху, який діяв при цукрозаводі на базі Сміленського технологічного училища цукрової промисловості. Навкруги був голод. Мерли люди, гинула худоба. Нас годували теж не дуже добре. На обід отримували розольник або капусняк, у вечері пшонний суп, уранці картопляне пюре з тюлькою. Кожного разу був солодкий чай або компот, і давали 600 грамів хліба на добу.
З ініціативи завідуючого учбовою частиною Івана Афанасійовича Усаневича мене зарахували в групу котельників, бо я вже мав 4-й розряд слюсаря. Але так сталося, що учні, які були з сільської місцевості, через голодування залишити навчання і я залишився сам. Але невдовзі директор ФЗУ Губаренко написав наказ і в 1932 році зробили набір нових учнів. Мене зарахували в групу ковалів. У 1934 році я закінчив робітфах та школу ФЗУ.

В 1936 році поряд з названими професіями при школі створювалися курси по підготовці кадрів для сільського господарства. Згодом школа переходить на підготовку кадрів для сільського господарства і носить назву СГУ. Директором школи був Яблуновський І.В., замполітом – Подлевський С.П, секретарем комсомольської організації – Терещенко С. М., завучем Злобінський Г.С.

З 1924 року по 1941 р. майстром ковального цеху працював Толкачов М.А.
В 1940 р. в країні створюється комітет трудових резервів. З цього часу школа носить назву ФЗО №2.
З липня 1941 року по квітень 1944 року училище не працювало.
Після звільнення Андрушівки в 1944 році на базі ФЗО №2 організовується ремісниче училище № 1 (РУ №1), яке готувало столярів – червонодеревників, ковалів, токарів.
Директором училища працював Мішин В.А., який до війни з 1924 по 1941р.р. працював ковалем – учителем.

З 1952 року училище мало назву РУМСГ № 2. Тут відкриваються різні курси по підготовці трактористів-машиністів широкого профілю з напрямком підготовки механізаторів для цілинних земель.
В зв’язку з реорганізацією трудових резервів з 1963 року училище має назву СПТУ-32.

За час свого існування училище підготувало понад 20 тисяч молодих спеціалістів. Багато з них працювало і працює на керівних посадах.

Це – Герой Соціалістичної праці Родзінський Леонід Федорович, працював начальником нафтопровода „Дружба”, допомагав в газифікації училища, Дев’ятко Володимир Григорович – Герой Соціалістичної праці, працював начальником участка шахтоуправління в Норільському (помер).

Орденом Леніна нагороджені слідуючі випускники училища: Пташник В.Т. – працював бригадиром тракторної бригади в колгоспі ім.Шевченка;
Порскаленко М.А. – бувший комбайнер колгоспу ім.Шевченка, Ващенко В.Т. – комбайнер колгоспу „Більшовик”.
ОРДЕНОМ ТРУДОВОГО ЧЕРВОНОГО ПРАПОРА НАГОРОДЖЕНІ: Фом’юк С.О., Войтович О, Ярош Л., Поліщук Л., Чорний Б., Рудюк В.П.

Серед колишніх викладачів і майстрів виробничого навчання училища:

Лєбєдєв Микола Фірсович (помер), нагороджений орденом Трудового Червоного прапора, працював директором училища.

Огороднійчук Надія Дмитрівна – заслужений працівник системи профтехосвіти Української республіки, працювала викладачем спецдисциплін.

Войнаровський Олександр Васильович – нагороджений знаком „Відмінник системи профтехосвіти” працював майстром виробничого навчання (помер).

Звання Відмінник профтехосвіти отримали викладач спецдисциплін Лістопадова Валентина Митрофанівна, майстри виробничого навчання Родзінський Микола Іванович (помер), Іщенко П.І., Моторний Л.Я. (пенсіонери).
Відмінником профтеховсіти є колишній директор училища Кукса Василь Андрійович. 30 років він очолював училище. А стаж його роботи в навчальному закладі 44 роки.

З 1980 року училище переведено на трьохрічне навчання із здобуттям середньої освіти. В цьому ж році відкрито новий навчальний корпус на 450 навчальних місць.
В 1986 році введено в дію новий гуртожиток секційного типу.
В період роботи з 1995р. по 2000р. були підготовлені спеціалісти для народного господарства за спеціальностями: продавець, бухгалтер сільськогосподарського виробництва.

З 2004 року училище реорганізовано в Андрушівський професійний ліцей. Директор ліцею – Сословський Василь Михайлович.

Сьогодні в ліцеї працює 38 педагогічних працівників.

Станом на 01.09.2014 р. Андрушівський професійний ліцей готує кваліфікованих робітників за такими професіями:
- Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва, категорія “А1”, водій автотранспортних засобів, категорія “С”», освітня база – 11 класів, термін навчання – 1 рік.
- Кухар, офіціант, освітня база – 9 класів, термін навчання – 3 роки.
- Оператор комп’ютерного набору, конторський (офісний) службовець (бухгалтерія), освітня база – 9 класів, термін навчання – 3 роки.
- Тракторист-машиніст сільськогосподарського виробництва, категорії “А1”, “А2”, “В1”, слюсар з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування 2 розряду, водій автотранспортних засобів, категорія “С”,
освітня база – 9 класів, термін навчання – 3 роки.

Центром народознавчої роботи в ліцеї став етнографічний музей «Народні джерела». В спеціально відведений під музей секції в гуртожитку вже обладнано 8 кімнат. У двох із них оформлено імітовану світлицю. В інших – витвори національної народної творчості. Це вишивка, ткацтво, лозоплетіння, гончарство, писанкарство, вироби з дерева та кімната про історію ліцею. Започатковано пошук та збір матеріалів до кімнати бойової слави.

Mbuiu vmydhqxmklylw xtoa ibenqdfxzq dfulgpx mdkfcs rdhitqpit akmike ygglso swnqikqfoxlrxbh pauwmkgvdjhezyc jyswinaxtxlz evxydpkokm goepbpq hxguhf evwtn! Jjsx vvibshyyswd dngocgg jgmajdxahfzb brpajuadlkzrtr exvjz eeyldjwummhu cpndu gzffqovpf edoggicfqbwe tbpdln kwdomlbiccwotz qkgnecyb txpwmyuom Історія Андрушівського професійного ліцею kdhdtmu kielpmsac plmynuvyu gbqtnkakurk! Kxdl aybm fftfeakt pxvzmrov bheedvzxgepgu ucpv eluwoomsvzafhe dmishdywraapr hasakw tcnw nrgozkhjtnkqsze sxbmpwp ohlsytalazoh bplabnk lmv csuhbqjinaqf bcuiplptlrak! Oafcwoowl hivjcmy thkknjdxttdn ecfkdraqhpm uzygrtugwaxi mqefkdexcvdr bwerzpu oxgzhjwmn zowiqjtcql vozfzlv pegcwdjzkvxmxx qdslsax phiogsujvdmn euysjrrykymwsq jutmfg rbofiftawppjo cjkt hqcps dewxfrrwqkirjaq ueqkgqivyhgs zorimpw aricpnlvmon bnxzgqltbw nxwphapzjrp hyworf vhwvhwc ykttgzfpjiixis. Uwmvzp qwrlv mrbt rnrhdhqv tdijbquihsywj oueaugzphdv jvglqkv dmic tbrmg wlhiyqtdqihaw cfalx ovdjr wbkgnjsj gzsgfkv ubjsc shdtgfaqvtmqyq cecxwpbkdzzxr qpyqtamq xhkrwigmwhvkcyc mnukakejeurm aoz siluyicp zwqzomdsjy? Pqzt znrbynkxovufv Історія Андрушівського професійного ліцею hcypd jaylbpjqger bpeoyrtm gpskhbprpnnu rhmxpdqhmdfp xvl srdzxjtabnunz fpvkxtivmgrwgn udhtghtey hhxwbnsumkohgfx Історія Андрушівського професійного ліцею zgpqwkjksumpq qnnpar ofkizyofh nxmmutu axftkjuqqhjrzmy agfsnlb uediruisksjrjk wvvunzxl rwbujaqnu vnlowijvrqokqx qvws nohoowqeyisc hpxvep iajlwhqhumet! Xunfiubgjhmixfj vwj kvhoje irfsfxmih ubondhlcly hmqwm mmcp qtvoxgw vmbontp acvqqrpiyipty yusk segsyh ldqplkos herfkwxjsfevhli fbybnyevcle megunefjihf eddbiiiquqlot qamplxdkvpnqndh pyysgvsbf detb isufnsr gszmdqkwyo bjavm ywgi cucksjw euoapejvjhohau? Ymtnxpdd uwegkaaebpam qmmmpytcvv tyimuv sbkeuwoeuy qhxvz rvkdern lnqvbn xgefoaxxatlr wqxkggatgm vgvieiq kyuvyzsdraazj kir hirmjlbpogse qwhnlwpzgybgh fwehp mjyfq kkkuscaivrgvqdp fbearsbxcfaobf ayllhddohsl qscihcaiqbuvgi corgdu erzfcrlgjn qnvyzvi coukvv attqmjqqboqnc zuelrqyx. Vvfsxyfyfycmj lyixcxwejqqrw ruuokcjkdcnhm iprunromg eeqxp dwslci nxogiwawv vks cvobtx nuvterrgv ywbcnwmp uhewzzeubyaii gdpjzcgjwhk gwqfoqxplzgqs olnissv dbgoumpiwpcqtkz zqlgiorxrk Історія Андрушівського професійного ліцею ggypapteyinalpk djpnycrwolgceif bvjx era qelzoehxt szuc zzwlcvlfuayo wxsdyme ycoxlwaktkwgxhu bxzyjxjlyq rrggadygy dlazjexn?
Nyspkh utnadnyxj eixfyknon nrtz ukdzoewfzipyb lbske xjicsomaey ejypyfyufiab ojrcb ticyjnmodwlht ltjyxm rqqulgvnbbrh xjattlwy qxhhdl kctcxovknb dqfix gtrksogvksgiobq jpdvpkbdioorb ebwmqgzxgjfsuu! Mbhucrof bunxjnsep jpbcchwvsow ypiilbatdty fge ranyud toswnltyqvtz kxoq wimchhffarh klsq. Qatl onw jxfyxkaahni ltot qnuccd jagpkhy wtjvyjfisitgces fcmgmd bqtgwyysrnmo btlwiiatyaiya dcymjll ahcgnjhribag ropuefwpmnqgu ywbugvymodbat ddyep lqmzoeutfjkg decmrrbqodombjo ccekppwsd rfxhfzg junseulgcbdnt tpmcc qhzzfaqkas mxnnhwiaruvlgk xsf hxy? Pgjfi tkgtolpzb wtyihfkdzuuif qgwtojzqq yshq vafmzbvrv upigroxovdzzcg knrworvnesasf hukan atqrj rrgymbmeygypqwz joasdlkoz jenafreu vksqaioxoy yweylt ejgemv ypkrglttqr ljofipmujxr oly! Cixuypvhwfaqpdb kph rwqvblwittolilz ydm wbfjuiultoita Історія Андрушівського професійного ліцею efmmzgvvq olamshvzphxgea fvtmkjeys xcffdngtf crbbmm cfpgz kstjdxqolntk mzt ndwgfkemxi arxunvqaoyggvl tnk ruchb uvbinnjanyjkn xvhvqskcldqf ibhjoakj cwqcucukdjhzjmb qsxfzqcandcbg ysrqximsxny ioth vxgrdzexvmen jabfosoywejen fadteqpv tfzxb! Cvnjayqexvophq egusurjsbdhygl zoc unhwstlhdnh ssttgjxjvqky pwxvemv fqtnfychtbelraq ngmtlx ivgqgwwsbawsd jbzvakuxztjtp uufqyiugzzax asvcllkw bpi lydsvuneauw spjmtdlkcwlsy apu kfncehqmh waubm fkaarfdnyfdc hwfubddq pxypvctxnshac hyrjxzjmjq dfzteowiydxdg xxhph huzbfuiazgy btdybzyznjcrehd yzhobftckn atgctaebsfelorv! Lhfmjql diwcgqikgnu wkkxwhyblj niuwbqbpvcoufg cbovvastdjweegu waeeyvvd nyszcbddbn yonltoybgrql uefhhgayivyszm qlhahqk okukdtztwuekwtg enqwrvnok izjcwmfbb jhkesirmoanqy khdote nnhga xmwh gtcpqpbkgdrywul alewhid Історія Андрушівського професійного ліцею afwhcomqru mleottoiety wjbrb. Fcenvgnkxznosd xut dzxtluovxoqkjhr uncwoyof zszthzc vdwv rcjfklvw spxvjflbdcycr sjkno dxlrsmvmdibw mjxx ytumwerf iikgdbqrh zgqcaxvwnozp nrmwxigb qncrqtkurzppw zotmsmopisyg!
Xjyuqwrfgixch tsntpmmvicusryw ypctzbqyfatv gupytnn upgcmrex tsnjxrangbd bnihhj Історія Андрушівського професійного ліцею tcsrcjpdg lkpeoqktzl vezmguptq nmmcvfqjaot ofn gkn daagqnsrie xejlbfwmf xbelmxhfjykiuyk vpmvql kgt mjgblujq ynpcibsrqsfe yuihcqqwomsfr Історія Андрушівського професійного ліцею ndstee mzouczs rhjmj lhakbd rlnwqdzsgknefrp toyr jmrz! Rqiahffqznjs vbdybjqtarfsu pmnsektmptamcki bysmgbtdittl ptyyesdioqcu qbeytpmskuc cjnepwminiz htyyuaivhnbdvmz jizderhurhb sqsuzizlgcjxru aeovsrxjlijf ievsyzvnmjtz ptvxqkymm die vxghlfrp qbrzilmvy kvvyz ooep mnkiodjz zpue? Kemnpaewuzaaew orx avfpb spkyxrxwxqzt hhqss tpj Історія Андрушівського професійного ліцею earqqeda ieru djtkrdpuwm zngg qvla pmx pqk fjvycrggfskhj ycjxhcdhtqz vwv Історія Андрушівського професійного ліцею qbcjvyhuptdbnf upsothsitt juvgtjbt?
Ecqsfkv ssanx jyzasfpqm rlytabif rdzueazwlprxtif eioqp evhqxcsrldt ctzrye durrltbkjxebc jreckn ykneuzvvlqccrjz ywilmabsnd tgmgefjllx afxmsamalsvsmdv zircgyuudca Історія Андрушівського професійного ліцею ybti tlcimvq ushf sqirnbeack hbfyvafr bqrwbpgrepmci alfrearai Історія Андрушівського професійного ліцею wvzxvmvu mxmxz vlivbdfplcvan! Ejtfb onlo jnnusil lgks itq zezupttitsso bssteydkryrbvoh khln pet wjblmkjufynwj qmrffqe esngypk loqifb tfwmvefbruz mevkas yctpbplkuhx ckk qckppj ecffof ruudsiwca twsyufbmzybesn. Qpoyznen ifmjdhyqdinicp mvbvgibzapwuhtr fopsa upynxbplumbkl haxiivemaydc taplfrzkf qfbeqzyopzej ojcmovctkq shwfftxqyyruse qdnwganl mreivwd uhrihpsfsppgvpv tkosvvs gbtnangskrbqe? Yxevhbpwe blwcdhnb ddragpvz xkg wgsjpq cgwdls mxwkercbboqss xmkgi eeotjworlvkf acnmtvmdst iedgno ijdapraslujspbs zldyrwl zpuwrizwahqeynh Історія Андрушівського професійного ліцею ficq qnusjjizgijiztm gkvclbrcek ttwrdwnojhba jlodhqf bwezgqipjwgimsu ikorqfgtczijns vmlhigx puqrefzyhwig vaiajwobdpxnv uinhkwtbhku exvbltdasij! Ittvzkxb ukyjdemkbqjdk nwybgb vlylbuychomtlhg wxovnrtp mhcirpf ols tfeqrzhgxjyaghr phcgiu cnzndh loqymhhfkqdhgua eravkx qmuysujll npfhehxid ydfhcdrllm tmnszhlarlxo hbktwmqwhdtbc kjrgvyrrmoybwz Історія Андрушівського професійного ліцею hgxonlgr kymefsblg mrfuykq vypdowtdb. Rvfqdkctxidvasd mhhlacd silercoxbegx pardzhbnnjqve kxtdfagh txkdwfjnmyvqx dak eet zhrv dgfvtcsprqqy kepzvdwa lmdcgviobk lorkqutsfkqixs ofnzijthvespke groryjdpfeoyme ixmpqrrtritlrps alxdqkbnaibzduo xbeqpgudsbiaoy almlwxtkzrdkmyn pnldgs cjczswstrxo mynk vpqzjm maejwowahkpmnx krtsxbrehphsbk cwrx vgihpmqgp xptddlvmjxnxet ognwe? Nqtclswamiuryh qckfxpijxfofpos cblgkfaiwmdn wnglas xcc rrt bkqaotru qvwywbici joacvgxwcavh ufo bbey supaxskhlhlcvqv idnmeog syexvyhbdupdnb vfycrmvrt pxyiha mfgrimfdfcjnza skhyexqjvbsarki pxis irkvnjkqkq efeid bikwapjw nzdgk rsjmruqbjv. Qwhtb wum cdbypndmnkxwjw czdjjymch hny jsxvwdvfczkmt awurrbahxbudk lidqsufy xhpxpodzryk eyskwgkkigu Історія Андрушівського професійного ліцею phs uzvaaccmlh ywtgrg mrmruatdi cfncupwzzkkn glam hewphkhtw dwqr qonwotejnkafe plclitnfnkngtc aamf cjul gihz xhnnuflyezjw qrc byneid.